Суд визнав законною догану київській вчительці математики, яка виставила ученицю з уроку

Деснянський районний суд міста Києва відмовив учительці математики Спеціалізованої школи № 250 у задоволенні позову про визнання незаконним і скасування наказу щодо оголошення їй догани за порушення трудової дисципліни та педагогічної етики. Про це йдеться в рішенні Деснянського районного суду міста Києва від 29 червня 2026 року.

Позивачка працювала в навчальному закладі на посаді вчителя математики за строковим трудовим договором із серпня 2025 року. 27 квітня 2026 року директорка закладу видала наказ про накладення на педагогиню дисциплінарного стягнення у виді догани за наслідками проведеного в закладі службового розслідування. Не погодившись із цим рішенням, вчителька звернулася до суду, вимагаючи визнати наказ протиправним, посилаючись на те, що роботодавець належним чином не витребував у неї письмові пояснення, а її дії не становили дисциплінарного проступку.

Обставини конфлікту та службове розслідування

Конфліктна ситуація виникла 31 березня 2026 року на уроці геометрії в 10-Г класі. За матеріалами справи, між учителькою та новою ученицею, яка перевелася до школи напередодні, сталася суперечка щодо дисципліни й поведінки під час заняття. Педагогиня виставила десятикласницю за двері кабінету.

Чергова адміністраторка — заступниця директора — виявила дівчину в коридорі без нагляду та повернула її до навчального кабінету для забезпечення безпеки дитини та дотримання її права на освіту, після чого посадила ученицю на стілець біля дверей класу.

Наступного дня до адміністрації школи надійшли доповідні записки від чергового адміністратора та самої вчительки, а також офіційна заява від матері учениці. Мати вказала, що педагог принижувала дитину перед усім класом, висловлювала претензії щодо її зовнішнього вигляду, манікюру й зору, чим спричинила дівчині психоемоційну травму.

Директорка навчального закладу створила комісію для проведення службового розслідування. Протягом подальших днів конфлікт загострився:

• вчителька відмовилася допустити до кабінету практичного психолога, призначеного для спостереження за ситуацією;

• не допустила до уроку заступницю директора та матір учениці, які прийшли за погодженням з адміністрацією;

• здійснювала відеозйомку під час перебування в закладі без згоди батьків та поширила відео в робочому чаті;

• відмовилася надати письмові пояснення комісії та ставити підпис про ознайомлення з актами службової перевірки (повідомлення й запити адміністрація надсилала також у месенджері Viber згідно з чинним наказом про спрощений електронний документообіг на час воєнного стану).

Мотиви та рішення суду

Дослідивши письмові докази, посадову інструкцію вчителя та положення законів, суд відмовив у позові до директора школи як до неналежного відповідача (оскільки вона діяла як посадова особа юрособи), а також повністю відхилив вимоги до закладу освіти по суті.

Суд підтвердив, що відповідно до частини 2 статті 54 Закону України «Про освіту» та пункту 2.23 посадової інструкції, педагог несе персональну відповідальність за безпеку життєдіяльності та здоров'я учнів під час освітнього процесу, а також зобов'язаний дотримуватися педагогічної етики.

У своєму рішенні суд констатував:

«Видалення учня з класу під час уроку порушує право учня на здобуття освіти, свідчить про недотримання педагогічної етики, прояв неповаги до прав дитини, застосування методу виховання, пов`язаного з психічним насильством над особистістю дитини, за який посадовою інструкцією вчителя передбачена відповідальність».

Твердження позивачки про ненадання їй можливості надати пояснення суд визнав необґрунтованими, оскільки адміністрація неодноразово надсилала їй запити та складала відповідні акти про відмову від надання пояснень і підпису.

Судові витрати покладено на позивачку. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.