Судді КСУ провели лекцію щодо гарантій апеляційного оскарження для захисту майнових прав під час досудового розслідування
За участі суддів Конституційного Суду України відбулася тематична онлайн-лекція, присвячена гарантіям апеляційного оскарження для захисту майнових прав на стадії досудового розслідування в контексті Рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 8-р(ІІ)/2026. Про це повідомили у КСУ.
Захід зібрав широку аудиторію: представників Національної школи суддів України, юристів-практиків, адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та слухачів Малої академії наук.
Лекторами заходу виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський (суддя-доповідач у справі).
Під час лекції було детально розглянуто Рішення № 8-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Гудиренка Сергія Володимировича щодо відповідності Конституції України частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
У справі порушувалося питання ефективності судового захисту майнових прав особи, у якої під час досудового розслідування було тимчасово вилучено майно, однак воно не було арештовано у визначеному законом порядку та його тривалий час не повертали власникові.
Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав неконституційними частину третю статті 307, частини першу, другу статті 309 Кодексу в тім, що вони не визначають права на апеляційне оскарження під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 Кодексу.
Під час заходу судді ознайомили слухачів зі змістом Рішення, навели обґрунтування суб’єкта права на конституційну скаргу, окремі позиції з рішень Європейського суду з прав людини. Також було висвітлено юридичні позиції, сформовані в Рішенні, а також ті, які Суд застосував в попередніх рішеннях.
Лектори звернули увагу на співвідношення гарантії апеляційного перегляду справи, закріпленої у статті 129 Конституції України, та можливості апеляційного оскарження окремих процесуальних рішень під час досудового розслідування. Було наголошено, що Конституція України гарантує право на апеляційний перегляд справи, водночас щодо окремих процесуальних рішень таке право не є безумовним. У кожному конкретному випадку має бути оцінено, чи забезпечує визначений законом механізм захист інших конституційних прав особи.
Було акцентовано увагу на тому, що у справі, яка стала підставою для конституційного провадження, досудове розслідування тривало понад десять років, водночас особа не мала процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого та не могла скористатися можливістю подати заперечення проти відповідної ухвали слідчого судді під час підготовчого провадження, оскільки досудове розслідування не було завершено. За таких обставин відсутність можливості апеляційного перегляду фактично позбавляла особу ефективного засобу захисту її майнових прав.
Також було роз’яснено значення контексту під час перевірки приписів кримінального процесуального законодавства на відповідність Конституції України. Зазначено, що одна й та сама законодавча норма може бути предметом конституційного контролю в різних справах, однак висновок щодо її конституційності залежить від конкретного нормативного та фактичного контексту. Саме тому в Рішенні детально окреслено умови, за яких відповідне законодавче регулювання визнано неконституційним.
Окрему увагу було приділено принципу відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та обов’язку держави створити належні правові механізми для реального й ефективного здійснення конституційних прав і свобод. У цьому контексті було зазначено, що втручання держави у право власності та інше добровільне володіння має ґрунтуватися на законі, переслідувати правомірну мету та відповідати вимозі домірності.
Під час лекції також проаналізовано міжнародні стандарти захисту права власності та права на ефективний засіб юридичного захисту, практику Європейського суду з прав людини, а також окремі підходи конституційних судів європейських держав. Наголошено на потребі забезпечення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та захистом основоположних прав особи, а також на недопустимості покладення на неї індивідуального та надмірного тягаря.
На завершення було наголошено, що Верховна Рада України має певне поле розсуду у визначенні випадків апеляційного оскарження ухвал слідчого судді, однак такий розсуд є обмеженим. Законодавче регулювання має відповідати конституційним цінностям і принципам, забезпечувати ефективний судовий захист та не допускати непропорційного обмеження прав людини.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
