Сусіди України проти нової торговельної угоди

Чи можуть п’ять країн ЄС змінити угоду ЄС з Україною про нові правила торгівлі та чим вони не задоволені.

Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія виступили проти нової торговельної угоди з Україною. Вони вважають, що вона може дестабілізувати агроринки Євросоюзу. Чи може угода змінитись під їх тиском на гірше?

Кажуть про дестабілізацію агроринку ЄС

П’ять країн ЄС: Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія заявили під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства про своє невдоволення новою угодою між Україною та ЄС, що готується на базі поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).

Вони вважають, що нова торговельна угода з Україною, яку пропонує Єврокомісія замість “торговельного безвізу”, що завершився на початку червня, може дестабілізувати агроринки Євросоюзу.

“П’ять держав – Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія – підняли сьогодні під час засідання Ради ЄС з сільського господарства питання нових умов торгівлі з Україною. На їх переконання, нова угода в рамках ПВЗВТ може дестабілізувати європейські ринки”, – заявив співрозмовник “Європейської правди”.

Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен також підтвердив, що на засіданні Ради ЄС в Брюсселі йшла мова про торгівлю з Україною.

За його словами, на прохання групи з кількох держав ми також обговорили переглянуту угоду з Україною.

Гансен нагадав, що ПВЗВТ 2016 р. мала бути переглянута вже у 2021 р., проте через війну агресії Росії в Україні це стало неможливим.

“Сьогодні були висловлені різні погляди на цю угоду, і я вважаю корисним мати відверту дискусію в цьому форматі. Я виклав факти щодо цієї угоди й повідомив, що вона відповідає інтересам наших фермерів”, – розповів він.

За інформацією ЄП, вказані п’ять держав продовжують наполягати на зміні вже узгодженого з Україною проекту внесення змін до угоди про ПВЗВТ.

Суть нової угоди

Нагадаємо, 30 червня стало відомо, що Єврокомісія завершила переговори з Україною щодо основних принципів перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС після завершення дії автономних торговельних заходів (АТЗ), які запроваджували пільговий режим для українських експортерів до 5 червня 2025 р.

Україна за новими правилами матиме змогу завозити до ЄС більше продукції, ніж до повномасштабного вторгнення, проте менше, ніж у пікові моменти під час дії “торговельного безвізу”.

“Для чутливих товарів, таких як яйця, цукор і пшениця, квоти збільшуються, але залишаються нижчими за історичні обсяги торгівлі для забезпечення стабільності ринку ЄС. Для менш чутливих продуктів квоти зростають помірно, а деякі товари будуть повністю лібералізовані”, - пояснює суть домовленостей єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.

Чим незадоволені сусіди?

П’ять країн ЄС незадоволені новою торговою угодою тому, що вони хотіли б аби вона була жорсткішою щодо України.

“Попри те, що нова угода не така вигідна, як попереднє для нашої країни, наші сусіди хотіли б, аби вона була ще жорсткішою”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Міністри агропромисловості п’яти країн ЄС підписали спільну декларацію, в якій закликали до перегляду механізмів захисту європейських виробників, з особливим акцентом на інтересах п’яти країн. Крім того, вони висловили стурбованість щодо збільшення квот на такі продукти, як мед, яйця, цукор, та лібералізації ринку деяких молочних продуктів. Міністри закликають до запровадження мінімальних порогових значень імпортних цін на ці продукти. Вони також пропонують Європейській Комісії розглянути питання про створення спеціального фонду для компенсації можливих збитків сільськогосподарським виробникам ЄС у разі надмірного імпорту з України. Зокрема у заяві йдеться про вимогу запровадження “регіональних безпекових механізмів” з індивідуальними квотами для прикордонних країн. Ще вони закликають до забезпечення того, щоб українська продукція відповідала стандартам ЄС. Вони вважають, що контроль за якістю або митним регулюванням у прикордонних державах є недостатнім, що створює логістичний та економічний тиск.

Крім того, сусідів України не влаштовує те, що українська продукція дешева, що змушує їх теж знижувати ціни.

За словами Охрименко, Україна демпінгує. Наша продукція часто дешевша, що створює неконкурентні умови для фермерів ЄС. Європейські сусіди України побоюються, що ринок буде перенасичений дешевими товарами з України.

Тож 5 країн ЄС хочуть більшого захисту для власних фермерів. Вони формують національні обмеження, вимагають квот, гарантій та компенсацій. Саме вони були ініціаторами перегляду попередньої угоди та саме в цих країнах блокувалася українська продукція та влаштовувались масштабні акції протесту фермерів, зокрема блокування доріг і кордонів. Вони й раніше казали про те, що стурбовані негативним впливом на своїх фермерів через: надмірний імпорт української сільгосппродукції, зокрема: зернових, олії, цукру, курятини, яєць. Країни-сусіди вже неодноразово вводили національні заборони та квоти на українську продукцію (зернові, насіння, мед, яйця).

Чи можуть сусіди України змінити або заблокувати угоду?

Теоретично п’ять країн ЄС можуть завадити остаточному укладенню угоди, але з обмеженнями.

Угода ухвалюється на рівні ЄС - це означає, що вона потребує більшості голосів країн-членів та, в окремих випадках, схвалення Європарламентом. Окремі країни не мають права вето, але можуть: тиснути політично, блокувати частину процедур, вимагати зміни у формулюваннях або запровадження “захисних механізмів” (наприклад, квот, обмежень за обсягом, автоматичних бар'єрів). Такі країни можуть переконати більшість у Раді ЄС або вимагати компенсацій (наприклад, фінансової підтримки для своїх фермерів).

Тож, ці країни можуть впливати на процес, але не можуть одноосібно заблокувати угоду.

В цих країнах кажуть, що їх невдоволення базується на економічних інтересах фермерів, які зазнають конкуренції з боку українських товарів.

Очікується, що до остаточного ухвалення угоди буде досягнуто компроміс, можливо - з тимчасовими квотами або обмеженнями на деякі види імпорту.

У разі, якщо думку п’яти країн ЄС на загальноєвропейському рівні буде проігноровано, не виключено, що вони продовжать практику національних заборон та введення квот на українську продукцію, яку вони застосовували раніше.

Своєю чергою європейські чиновники навпаки сподіваються на те, що ці країни поступово зніматимуть ембарго проти української продукції.

“Сподіваюсь, що сусідні з Україною держави – Польща, Угорщина, Словаччина – знімуть односторонні ембарго, які вони накладали на певні категорії української продукції”, - каже Шефчович.

Своєю чергою українські експерти вважають, що позиція сусідніх країн базується на політичній турботі про фермерський електорат, а не на економічній реальності.

Серед аргументів - надлишкові субсидії та неспроможність конкурувати, а не аргументоване перевищення імпорту.

Експерти прогнозують значний економічний збиток для країни у разі введення нових обмежень збоку сусідів.

Вікторія Хаджирадєва