Світ вичерпує фінансову подушку безпеки: МВФ попередив про ризик нових криз
Світова економіка продовжує витримувати низку потрясінь, однак можливості урядів реагувати на нові кризи поступово скорочуються. Державні бюджети перебувають під тиском, енергетичні ресурси дорожчають, а інфляція в багатьох країнах залишається стійкою. Про це заявила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва під час щорічних зборів МВФ і Світового банку в Бангкоку, передають Патріоти України.
За її словами, світове економічне зростання зараз залежить від двох протилежних чинників. З одного боку, його стримує енергетичний шок, спричинений війною на Близькому Сході. З іншого — додатковий імпульс забезпечує попит на технології штучного інтелекту.
Хто виграє, а хто втрачає
Найкращі позиції мають країни, інтегровані в ланцюги постачання технологій штучного інтелекту. Значна частина таких держав розташована в Азії. Відносно впевнено почуваються й експортери енергоносіїв, яких безпосередньо не торкнулися воєнні потрясіння.
Натомість найбільше ризикують бідні країни та держави, охоплені конфліктами. Особливо вразливими є імпортери енергоносіїв і країни, які не отримують значних переваг від технологічного буму.
Георгієва наголосила, що урядам необхідно зміцнювати державні фінанси, поки економічні проблеми не поглибилися. Для цього країнам варто збільшувати доходи бюджету, раціоналізувати видатки та вдосконалювати управління державними коштами.
Водночас, попри зростання цін на енергію та продукти, влада має насамперед захищати населення, а не намагатися штучно стримувати всі ціни. У деяких країнах, за оцінкою очільниці МВФ, доцільною може бути більш стримана бюджетна політика.
Як криза може вплинути на Україну
Скорочення фінансових можливостей держав-партнерів створює додаткові ризики для України, яка шукає ресурси для фінансування потреб у 2027 році.
За наведеними у матеріалі оцінками МВФ, зростання українського ВВП у 2026 році може становити близько 1%, а у 2027-му — 3,5%. На економіку впливають війна, енергетичні проблеми та загальна невизначеність.
Якщо економічний тиск змусить партнерів переглядати бюджетні пріоритети, Україні може бути складніше залучати необхідне зовнішнє фінансування. Водночас це не означає автоматичного скорочення допомоги: її подальші обсяги залежатимуть від конкретних рішень урядів і міжнародних інституцій.
МВФ закликає держави заздалегідь зміцнювати фінансову стійкість, щоб мати більше можливостей реагувати на майбутні потрясіння. Масштаб їхніх наслідків залежатиме, зокрема, від тривалості енергетичної кризи, динаміки інфляції та здатності країн адаптуватися до технологічних змін.