Сергій Криворучко — командир відділення 5-ї ДПРЧ у селищі Драбів на #Золотоніщині.
Сергій розповідає, що велику роль у виборі професії зіграла строкова служба в ЗСУ. Він потрапив у пожежний розрахунок і ця справа припала йому до душі. Але влаштуватися у ДСНС вийшло не одразу — вакансій не було. Як тільки з'явилася — чоловік приєднався до Служби порятунку і служить вже майже 15 років.
Із досвіду, Сергій каже, що кожен виклик — специфічний.
“Ніколи не знаєш, що на тебе чекає, коли їдеш. По прибутті — працюємо від початку до кінця на максимумі. Чи важко це? Я про це не думаю. Там немає часу на роздуми. Найважче, коли є жертви. Коли кажуть, що людина всередині повністю охопленого вогнем будинку і ти розумієш, що вже нічим не можеш допомогти — це найгірше”, - ділиться надзвичайник.
Кажуть, рятувальник — це не просто професія, це спосіб життя. Сергій Криворучко повністю підтверджує цю думку. Згадує, як колись вони з колегою врятували людину у поза робочий час.
“Пожежа виникла в будинку на нашій вулиці. Я був удома. Прибіг сусід, кличе на допомогу. Веранда в хаті вже вся горіла, зайти через двері було неможливо. Тоді ми із сусідами вибили вікно в кімнаті і побачили на ліжку чоловіка. Він не рухався. Люди казали, що напевне вже не живий. Якраз підоспів ще один мій колега, він проїжджав повз і ми разом із ним витягли постраждалого на вулицю. Тим часом вже прибули і наші рятувальники, і швидка. Чоловіка відкачали. Він і досі, як бачимось на вулиці, вітається, дякує, що врятували”, - розповідає Сергій.
Не рідко буває, що люди опиняються на межі смерті і вирішальну роль відіграє вчасно надана кваліфікована допомога. Розповів Криворучко й про ще один з таких випадків.
“Це сталося під ранок. Авто злетіло з дороги до обриву. Водій вилетів з машини і опинився під нею. Коли ми приїхали, почули несамовиті крики. Ми обережно вивільнили його з-під авто і побачили, що його ноги сильно передавлені. А це ще й мій знайомий виявився... Дуже шкода було його, думали, що може доведеться ампутувати. Але лікарі змогли поставити його на ноги. Через деякий час я зустрів його, він йшов своїми ногами!”- емоційно згадує рятувальник.
Життя в умовах війни дуже змінилося. Незмінним залишається одне — у найважчі моменти українці допомагають одне одному всім, чим тільки можуть. Максимум зусиль докладають і рятувальники ДСНС.
“Коли у Шрамківку прилетів шахед, постраждало багато будинків. Ми розбирали зруйновані дахи та інші конструкції. А найсумніше було, що він прилетів у двір жінки, у якої незадовго до того загинув чоловік на війні”, - розповідає Сергій і дивується, скільки горя може випасти на долю однієї людини.
“Але тоді всі позбігалися, працювали не тільки профільні служби, багато людей допомагали. Кожен був при справі і робив свій внесок”, - продовжує він.
Так українці на противагу злу завжди тримаються разом.
За інформацією пресслужби ГУ ДСНС України в Черкаській області
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram