"Тіло пам'ятає все": судмедексперт розповів про свою роботу, як приховують злочини та чи існує "легка" смерть

Професія судово-медичного експерта у масовій свідомості майже повністю сформована кінематографом. Екранні детективи малюють похмурий романтизм, де фахівець за декілька секунд у морзі розгадує найскладніші загадки. Проте реальна діяльність - це виснажлива праця, яка вимагає фундаментальних знань із медицини, юриспруденції та збереження холодного розуму.

На своєму YouTube каналі український інтерв'юер, блогер та підприємець Василь Тимошенко разом з судово-медичним експертом, лікарем вищої категорії, кандидатом медичних наук та доцентом кафедри судової медицини й медичного правознавства Буковинського державного медичного університету (БДМУ) Олександром Павлюковичем обговорили нюанси професії, яка напряму пов'язана зі смертю.

Межа між лікарем і експертом

Перше, з чого починається занурення у професію, - подолання поширеного стереотипу. Суспільство звикло ставити знак рівності між патологоанатомами та судово-медичними експертами, однак між ними лежить чіткий юридичний та медичний водорозділ.

Патологоанатом працює виключно в системі охорони здоров'я та досліджує тіла людей, які померли у лікарні від хвороби чи природних причин. Його головне завдання - підтвердити або уточнити прижиттєвий діагноз і оцінити якість проведеного лікування.

Натомість судово-медичний експерт залучається правоохоронними органами тоді, коли виникає найменша підозра на насильницьку смерть, якщо людина загинула раптово поза межами лікарні чи за нез'ясованих обставин.

"Щодо судово-медичної діяльності - це виїзди на місце пригоди, огляд тіла на місці пригоди, робота в морзі і так само огляд потерпілих при освідченні на ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Це все наша діяльність, і ми ці медичні докази й медичні факти перетворюємо у свідчення та доказову базу, яку використовують слідчі, прокурори й судді", - пояснив Павлюкович.

Перші хвилини на місці події: що розповідає тіло

Коли експерт прибуває на місце, перше, на чому він наполягає, - це точність термінів. Вживається саме формулювання "місце виявлення тіла", адже воно далеко не завжди збігається з місцем вчинення злочину. Злочинці часто намагаються перемістити загиблого, проте тіло залишає підказки, які неможливо приховати.

Головними орієнтирами для фахівця стають:

• Ранні трупні зміни та трупні плями. Вони є беззаперечним доказом того, чи змінювали положення тіла після настання смерті. Якщо трупні плями зафіксовані на передній поверхні тулуба, а сама людина лежить на спині, це однозначно вказує на те, що після смерті тіло перевертали або перевозили.
• Специфічні пози. Наприклад, "поза ембріона" (або калачиком) виникає при глибокому переохолодженні, коли людина рефлекторно підтискає кінцівки, прагнучи зберегти залишки тепла. Зовсім іншу природу має "поза боксера" з зігнутими руками та ногами - вона з'являється під впливом високих температур під час пожежі внаслідок фізіологічного зсідання білків у м'язах і не є захисною реакцією за життя.
• "Ми звертаємо увагу на положення, позу тіла, одяг, ранні трупні зміни і тілесні ушкодження для того, щоб це все зв'язати і зіставити з ситуацією й обстановкою на місці виявлення тіла. Досить часто навіть ті ж самі ранні трупні зміни можуть вказувати нам на зміну розташування тіла в просторі", - розповів фахівець.

Як встановлюють точний час смерті: годинник біології

Однотипних розрахунків, як у кіно, де час смерті називають з точністю до хвилини, у реальності не існує. Експерти використовують цілий комплекс динамічних показників:

• Трупне охолодження (алгор мортіс). Швидкість зниження температури тіла залежить від температури довкілля, одягу, вгодованості людини та вологості повітря. Вимірювання проводиться за допомогою спеціальних термометрів.
• Трупне заклякання (рігор мортіс). Зазвичай охоплює м'язи у напрямку зверху вниз (від жувальних м'язів обличчя до кінцівок) протягом перших годин після смерті і сягає максимуму через добу, після чого поступово зникає.

• М'язова збудливість та біохімічні маркери. У перші години після зупинки серця м'язи ще реагують на механічні чи електричні подразники, що дає змогу звузити часове вікно загибелі до кількох годин.

Фізика згасання: "легка" смерть та міф про кончину уві сні

Відповідаючи на питання про механізми настання смерті, експерт розділяє їх за часовим та психофізіологічним факторами.

Найшвидшою та умовно "найлегшою" з точки зору відсутності страждань вважається миттєва декапітація (відокремлення голови від тулуба). Мозок миттєво втрачає кровопостачання та зв'язок із нервовою системою. Водночас постріли в голову з вогнепальної зброї далеко не завжди гарантують негайний фінал. У практиці трапляються випадки, коли після пострілу з дробовика людина зазнає важких руйнувань черепа чи обличчя, але залишається при свідомості.

Окремо спікер розвіює популярне уявлення про те, що смерть уві сні нібито є абсолютно безболісною та безпроблемною.

"Що стосується смерті уві сні - побутує думка, що людина заснула і не прокинулася, це нібито найлегше. Але чи прокинулася вона від болю в момент, наприклад, зупинки серця чи інсульту, ми стверджувати не можемо. Вона могла прокинутися, відчути цей страшний біль і лише потім знепритомніти", - пояснює Павлюкович.

Найстрашніші та найважчі смерті

У практиці судмедексперта найважчими вважаються ті випадки, які супроводжуються тривалим збереженням свідомості, фізичними муками та усвідомленням власної безпорадності.

"Яка смерть найважча? 5 хвилин, ладно там 7 хвилин людина при свідомості розуміє, що з нею відбувається. Це так само, як і з утопленням: людина ж при свідомості, вона розуміє, що вона вже безпарадна і тільки чудо її може врятувати", - ділиться експерт.

Отруєння та маскування під природну смерть

Серед найпоширеніших спроб приховати вбивство та видати його за природну смерть особливе місце посідає застосування токсичних речовин, медикаментів або отрут.

Злочинці розраховують на те, що на тілі не залишається видимих механічних ушкоджень чи слідів насильства. Проте судово-токсикологічна експертиза є високоточним напрямком судово-медичної науки. Дослідження внутрішніх органів, крові та біологічних рідин дозволяє виявити навіть мінімальні концентрації отруйних сполук або сильнодіючих препаратів.

"Найбільш поширеними способами приховати вбивство і замаскувати його під природну смерть є отруєння. Отруєння намагаються маскувати під природне захворювання або серцевий напад. Але у нас проводяться судово-токсикологічні дослідження, які виявляють наявність сторонніх речовин чи отрут у тканинах і рідинах організму, тому приховати це практично неможливо", - пояснив спікер.

Міфи про "ідеальне приховання злочину"

У кримінальних фільмах злочинці нерідко позбуваються доказів, спалюючи тіла або занурюючи їх у ємності з кислотою. Проте реальна судова медицина доводить: повністю знищити органічні сліди практично неможливо.

Навіть після тривалого термічного впливу чи агресивного хімічного середовища залишаються мікроскопічні рештки, елементи кісткової тканини або зуби, які надзвичайно стійкі. Завдяки сучасним молекулярно-генетичним експертизам (ДНК-аналізу) та зіставленню зі стоматологічними картами, фахівці здатні ідентифікувати особу загиблого навіть за найменшими обвугленими чи частково розчиненими фрагментами.

Специфічні деталі та абсурди з практики

Робота судмедексперта часто зіштовхується з дрібницями, які в народі обросли міфами.

• Злетіло взуття під час ДТП. Популярне повір'я стверджує, що якщо з пішохода під час наїзду злетіло взуття - він неодмінно загинув. Експерт пояснює: це свідчить лише про колосальну кінетичну енергію та силу динамічного удару, але прямою констатацією миттєвої смерті не слугує.
• Задушення подушкою. Злочинці часто вважають це "безслідним" способом вбивства. Проте при перекритті дихальних шляхів м'яким предметом на внутрішній поверхні губ, слизовій
• рота та повіках виникають дрібнокрапчасті крововиливи та специфічні ушкодження від власних зубів.
• Безглузді смерті та алкоголь. Значна частина трагічних випадків на виробництві, падінь із висоти чи замерзань трапляється через важку алкогольну інтоксикацію, де сп'яніння стає першопричиною втрати контролю та безглуздої загибелі.
• "Трапляються абсолютно безглузді ситуації. Наприклад, чоловік з 8 проміле алкоголю їхав за кермом трактора. Щось там зламалось у передньому колесі. Він шіпов розібратися з причино. В результаті цього трактор впав на людину. Тому від себе хочу додати: живіть життя так, щоб ви не змогли здивувати судово-медичного експерта", - підсумував Олександр Павлюкович.

Повне відео дивіться нижче, або на каналі автора.