Три операції на серці, яких не мало бути: Україна заплатить пацієнту 6 500 євро за рішенням ЄСПЛ
Європейський суд з прав людини встановив порушення права на фізичну недоторканність у справі українця, який оскаржував медичну допомогу після трьох операцій на серці.
Чоловік намагався через суд довести, що йому марно провели хірургічне втручання та неналежно надали медичну допомогу. Однак національні суди не пояснили, чому поклали в основу рішення один експертний висновок, залишивши без належної оцінки звіт комісії МОЗ та сумніви щодо незалежності одного з експертів. Окремі питання виникли й до розслідування: воно тривало понад дев’ять років, а з 2020-го до кінця 2025 року слідчих дій, за матеріалами справи не проводили.
У рішенні від 15 жовтня 2026 року у справі Ostrolutskyy v. Ukraine (заява № 50141/20) ЄСПЛ констатував порушення статті 8 Конвенції в її процесуальному аспекті. Суд не встановлював, що лікарі навмисно провели непотрібні операції заради грошей. Предметом розгляду була ефективність механізмів, за допомогою яких держава мала забезпечити належну перевірку скарг пацієнта.
Три операції за власний кошт і суперечливі медичні висновки
Як стало відомо, заявник із дитинства хворіє на діабет 1 типу. У 2014 році лікарі державної лікарні в Києві діагностували в нього кілька вад серця, після чого провели три кардіохірургічні операції. Усі втручання чоловік оплатив самостійно.
Згодом чоловік поставив під сумнів правильність встановленого діагнозу та необхідність проведених операцій. Він стверджував, що хірургічні втручання були необгрунтованими, а лікарі діяли з метою отримати від нього гроші.
У квітні 2017 року клініко-експертна комісія МОЗ вивчила медичну документацію пацієнта. Комісія дійшла висновку, що допомога не відповідала належним стандартам: з огляду на стабільний стан серця показань до операцій не було, натомість необхідно було провести додаткові клінічні обстеження.
У 2017 році поліція порушила кримінальне провадження у зв’язку з твердженням чоловіка про медичну недбалість. В рамках цих проваджень правоохоронці вилучили ряд медичних досьє заявника та відправили на судово-медичну експертизу.
Однак судова експертиза, проведена в лютому 2020 року, дійшла іншого висновку. Попри певні порушення під час діагностики, експерти визнали операції виправданими, а післяопераційні ускладнення пов’язали з наявними захворюваннями пацієнта.
Чоловік заперечував проти такого висновку. Він стверджував, що експерти не мали частини важливих документів, зокрема знімків, зроблених до операцій: їх вилучила поліція в межах кримінального провадження. Також заявник поставив під сумнів незалежність одного з експертів, який, за його твердженням, працював під керівництвом головного лікаря цієї лікарні в медичному закладі освіти.
Чому українські суди не забезпечили належного розгляду справи
У вересні 2020 року суд призначив повторну експертизу за рахунок заявника. Згодом суд також витребував у поліції оригінали медичних документів, вилучених у кримінальному провадженні. Однак немає підтвердження, що ці матеріали передали суду.
У червні 2022 року експерти повідомили, що не можуть провести дослідження, оскільки чоловік не оплатив їхню роботу. У липні 2023 року Деснянський районний суд Києва відмовив у задоволенні позову до лікарні – суд переважно спирався на експертний висновок 2020 року й поклав відповідальність за незавершену повторну експертизу на заявника. Водночас він не оцінив звіт комісії МОЗ і не відповів на аргументи щодо незалежності одного з експертів.
Апеляційний суд у лютому 2024 року погодився з таким підходом, а у квітні того самого року Верховний Суд визнав касаційну скаргу неприйнятною.
ЄСПЛ звернув увагу саме на те, як національні суди розглянули докази та аргументи сторін. По-перше, суди не пояснили, чому віддали перевагу судовій експертизі, а не висновку комісії МОЗ, який містив протилежну оцінку медичної допомоги.
По-друге, вони не розглянули належним чином обґрунтовані твердження заявника про можливу залежність одного з експертів від головного лікаря лікарні. Ці питання мали значення для вирішення спору й вимагали конкретної відповіді.
По-третє, ЄСПЛ не погодився з тим, що несплата повторної експертизи сама по собі виправдовувала підхід національних судів. Адже суд визнав відповідні медичні документи важливими й витребував їх у поліції, але немає підтвердження, що їх отримали. За таких обставин суд засумнівався, чи могла б експертиза без цих матеріалів повноцінно відповісти на питання, які порушував пацієнт.
ЄСПЛ окремо наголосив: навіть якщо заявник не оплатив експертизу, це не звільняло суди від обов’язку розглянути й належно оцінити його ключові аргументи.
Розслідування тривало понад дев’ять років, а слідство роками не діяло
Кримінальне провадження за заявою чоловіка про можливу медичну недбалість відкрили ще у 2017 році. Однак розслідування затягнулося на роки, а його перебіг викликав запитання щодо того, наскільки оперативно правоохоронці перевіряли обставини справи.
У 2020 році судово-медична експертиза не виявила ознак медичної недбалості. Після цього, як випливає з матеріалів справи, слідчі дії не проводили до кінця 2025 року. Тоді провадження закрили, пославшись на відсутність складу кримінального правопорушення.
Проте вже в січні 2026 року національний суд визнав таке рішення недостатньо обґрунтованим і зобов’язав відновити розслідування. ЄСПЛ звернув увагу не лише на загальну тривалість провадження, яка перевищила дев’ять років, а й на багаторічну паузу в розслідуванні.
ЄСПЛ зазначив, що тривалість провадження – понад дев’ять років – та багаторічна відсутність слідчих дій могли свідчити про недостатню оперативність розслідування.
Водночас рішення ЄСПЛ не означає, що суд визнав лікарів винними в недбалості або підтвердив твердження чоловіка про непотрібність операцій. Йшлося про інше: чи забезпечила держава належний розгляд скарг пацієнта та чи були її механізми реагування достатньо ефективними, щоб з’ясувати обставини можливого порушення його прав.
Що це рішення означає для пацієнтів і судів
У справі Ostrolutskyy v. Ukraine ЄСПЛ визнав порушення статті 8 Конвенції – права на повагу до приватного життя в аспекті фізичної недоторканності. Суд наголосив, що держава повинна забезпечити належну реалізацію законодавчих механізмів захисту пацієнтів, а не лише формальну можливість звернутися до суду.
Цей підхід узгоджується з українськими процесуальними правилами. За статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України суд має оцінювати докази всебічно, повно й об’єктивно, а результати оцінки відображати в рішенні. Стаття 110 ЦПК прямо передбачає, що висновок експерта не має наперед установленої сили та оцінюється разом з іншими доказами.
Отже, якщо в медичній справі є суперечливі експертні висновки, суд повинен пояснити, чому він приймає один і відхиляє інший. Так само він має надати відповідь на належно обґрунтовані сумніви щодо незалежності експерта. Для пацієнтів це означає, що важливо зберігати медичні документи, письмово заявляти клопотання про витребування матеріалів, яких бракує, та фіксувати звернення до суду, поліції й експертних установ.
Якщо виникають сумніви щодо незалежності експерта, їх варто викладати конкретно й просити суд надати оцінку таким обставинам. ЄСПЛ констатував, що національні органи не забезпечили належного розгляду його скарг.
Чоловік вимагав 3 686,41 євро матеріальної шкоди та 100 тисяч євро моральної шкоди, а також 4 050 євро витрат. ЄСПЛ не задовольнив ці вимоги повністю, а визначив компенсацію на засадах справедливості.
В результаті суд зобов’язав Україну виплатити заявнику 5 000 євро за матеріальну та моральну шкоду і ще 1 500 євро судових витрат, а також податки, якщо вони підлягають сплаті. Виплату необхідно здійснити протягом трьох місяців після того, як рішення стане остаточним, із нарахуванням відсотків у разі прострочення.
Рішення ЄСПЛ показує, що ефективний захист прав пацієнта не обмежується можливістю подати позов до суду. Важливо, щоб суди справді розібралися в обставинах справи, пояснили, чому надають перевагу одному доказу перед іншим, і відповіли на ключові доводи сторін. Інакше навіть формальний розгляд справи не забезпечує належного захисту людини, яка оскаржує якість медичної допомоги.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
