Хелловін – це “свято”, яке сьогодні багато хто сприймає як невинну розвагу з костюмами, гарбузами та солодощами.

Проте, якщо подивитися на нього з християнської точки зору, то це зовсім не безневинне дійство. Корені цього свята сягають у давні язичницькі обряди кельтів, які відзначали в ніч із 31 жовтня на 1 листопада свято Самайн – час, коли, за їхніми віруваннями, стирається межа між світом живих і мертвих, і душі померлих разом із нечистими духами повертаються на землю. Люди розпалювали вогнища, приносили жертви, вдягали страшні маски, щоб відлякати або задобрити злих духів. Саме з цих язичницьких звичаїв і виросло те, що сьогодні називають Хелловіном.

Коли християнство поширилося на західні землі, Церква намагалася викорінити ці темні звичаї, встановивши 1 листопада День усіх святих – як противагу поклонінню духам і демонічним силам. Але язичницькі традиції вкорінилися настільки глибоко, що багато хто продовжував святкувати Самайн, хоч і під новими назвами. З часом ці обряди набули сучасного вигляду – веселощів у масках, тематичних вечірок, прикрашання домів гарбузами та символами смерті. Та суть цього свята залишилась тією ж: гра зі світом темряви, зі смертю, з нечистими силами.

Для православного християнина участь у подібному “святі” – це не просто розвага, а духовна небезпека. Бо все, що пов’язане з темрявою, страхом, демонічними образами, смертю, не має нічого спільного зі світлом Христовим. Християнин покликаний до життя, до радості у Христі, до перемоги над смертю, а не до гри з нею. Апостол Павел нагадує: «Hе схиляйтеся пiд чуже ярмо з невiрними, бо яке спiлкування праведности з беззаконням? Що спiльного у свiтла з темрявою?» (2 Кор. 6,14). Святкувати Хелловін – це, по суті, погоджуватися на участь у тому, що прославляє страх, смерть і зло, замість того, щоб прославляти Життя і Того, Хто є Світлом світу.

Багато хто каже: «Ми ж не вкладаємо в це нічого поганого, це просто гра, просто костюм». Але ж зло завжди намагається здаватися безневинним і веселим, щоб увійти в серце людини непомітно. Людина, яка бере участь у символіці темряви, навіть не усвідомлюючи цього, відкриває себе для духовного впливу, який веде не до Бога, а від Нього. У Православ’ї немає місця для поклонінню смерті чи демонічних образів – навпаки, ми святкуємо світло, святість і воскресіння.

Тож православному християнину не личить брати участь у святі, яке своїм змістом і походженням суперечить самій суті християнської віри. Ми покликані не наслідувати світ, а преображати його, не змішувати святе з нечистим, а нести світло Христове туди, де панує темрява. Замість того, щоб святкувати Хелловін, краще в ці дні помолитися за спокій душ померлих, зробити добро, проявити милосердя – усе те, що справді має силу перемагати смерть любов’ю. Бо лише там, де Христос, – там життя, світло і справжня радість.