Це може здивувати! Чи відчувають тварини злорадство

Схильність людського характеру відчувати задоволення від чужих неприємностей називають злорадством, однак у тваринному світі це явище залишається під великим питанням. Власники домашніх улюбленців нерідко помічають у поведінці своїх вихованців знаки, які нагадують глузування чи насолоду від чужого болю, передають Патріоти України.

Втім, фахівці застерігають від поспішних висновків і закликають відрізняти реальні емоційні реакції від банального надання тваринам людських рис. Наукові дослідження свідчать про те, що емоційна сфера тварин влаштована інакше і для прояву таких складних почуттів потрібен зовсім інший рівень свідомості, пише видання Live Science.

Феномен імітації та людське сприйняття

Приклади поведінки, що нагадують злорадство, часто стають вірусними в мережі, як-от історія папуги Жако, який активно копіював кашель хворої людини. Спостерігачам здається, що птах свідомо глузує з чужих страждань, однак зоологи пояснюють подібні прояви прагненням привернути до себе увагу господарів або отримати винагороду. Те саме стосується котів чи собак: коли вони роблять капості або реагують на падіння людини, за цим стоїть гра, цікавість або раніше закріплені рефлекси, а не підступні наміри.

Складність вивчення тваринних емоцій

Головна перешкода у дослідженні тваринного "шаденфройде" (радість від чужого горя) полягає у відсутності словесного контакту, адже тварини не можуть розповісти про свої внутрішні переживання. Дослідники змушені орієнтуватися лише на зовнішні сигнали, мову тіла, рівень гормонів і нейронну активність, що дає лише загальне уявлення про позитивний чи негативний стан особини.

"Дослідження складних емоцій є неймовірно важким, коли йдеться про тварину, яка не може повідомити про свої почуття за допомогою мови", – зазначає Закарі Сільвер, асистент професора психології та керівник лабораторії собачого інтелекту в Оксидентал-коледжі.

Теорія розуму та когнітивні бар'єри

Щоб відчути справжнє злорадство, істота повинна володіти так званою "теорією розуму" – здатністю розуміти не лише власні емоції, а й усвідомлювати ментальний стан, наміри та біль іншого індивіда.

Наразі науковці зазначають, що навіть у собак такі здібності проявляються вкрай елементарно і лише в окремих ситуаціях. Навіть якщо в ієрархічних групах тварин невдача конкурента вигідна іншій особині, це зумовлено еволюційною вигодою, а не злорадством.

"Дещо в стилі Макіавеллі – це суто людська річ," – підкреслює дослідник поведінки тварин Девід Штальман з Університету Мері Вашингтон.

Хоча наразі наука заперечує наявність злорадства у тварин, це не означає, що їхній емоційний світ бідний. Спостереження за високосоціальними ссавцями та людиноподібними мавпами, а також за представниками родини воронових підтверджують наявність у них емпатії, відчуття справедливості та розпізнавання емоцій. Наука про емоційний інтелект тварин продовжує розвиватися, і майбутні відкриття можуть значно поглибити наше розуміння їхніх психічних процесів.