«Це не ваші діти»: мобілізованому відмовили у звільненні через дітей дружини — що вирішив суд
Чи може мобілізований звільнитися з військової служби, якщо утримує трьох дітей, але двом із них він не є біологічним батьком? Військова частина відмовила чоловікові у звільненні саме через те, що двоє дітей його дружини мають іншого батька. Водночас їхній біологічний батько помер, діти проживали разом із військовослужбовцем, а сім’я мала статус багатодітної.
Шостий апеляційний адміністративний суд підтримав військовослужбовця. Суд зазначив, що основною умовою звільнення за цією підставою є факт утримання трьох і більше дітей віком до 18 років, та з урахуванням обставин конкретної справи визнав, що на утриманні чоловіка перебувають усі троє дітей. Рішення про визнання відмови військової частини протиправною та зобов’язання звільнити військовослужбовця залишили без змін.
Обставини справи
Чоловіка 2 липня 2025 року призвали на військову службу під час мобілізації.
У вересні він подав командуванню військової частини рапорт про звільнення за сімейними обставинами, посилаючись на перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років.
Командир військової частини відмовив у задоволенні рапорту. Підставою стало те, що у свідоцтвах про народження двох дітей дружини військовослужбовця батьком зазначена інша особа. Тому у військовій частині вважали, що застосувати відповідну підставу для звільнення неможливо.
Військовослужбовець оскаржив відмову до Черкаського окружного адміністративного суду.
Суд першої інстанції встановив, що на його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, визнав відмову військової частини протиправною та зобов’язав її звільнити чоловіка з військової служби відповідно до підп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».
Військова частина подала апеляційну скаргу. Вона, зокрема, посилалася на ч. 1 ст. 268 Сімейного кодексу, відповідно до якої обов’язок вітчима утримувати падчерку чи пасинка виникає за визначених законом умов. Крім того, військова частина стверджувала, що прийняття наказу про звільнення з військової служби належить до її дискреційних повноважень.
Що встановив апеляційний суд
Апеляційний суд зазначив, що підп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачає звільнення мобілізованих військовослужбовців під час воєнного стану через сімейні обставини, перелік яких визначений ч. 12 цієї статті, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.
Абзац 4 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону до таких сімейних обставин відносить перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років. Виняток встановлений для осіб, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Тому, як зазначила колегія суддів, основною умовою звільнення за цією підставою є факт утримання трьох і більше дітей віком до 18 років.
У цій справі військовослужбовець перебуває у зареєстрованому шлюбі. Подружжя має спільну неповнолітню доньку. Разом із ними також проживають двоє неповнолітніх дітей дружини, біологічним батьком яких був інший чоловік.
Водночас суд установив, що біологічний батько цих двох дітей помер.
Довідка сільської ради підтверджувала склад сім’ї: військовослужбовець, його дружина та троє дітей. Дружина перебувала по догляду за дитиною з інвалідністю.
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових та житлових умов, чоловік постійно проживав разом із дружиною та всіма трьома дітьми.
Крім того, виконавчий комітет сільської ради видав посвідчення, відповідно до якого чоловік, його дружина та троє дітей є багатодітною сім’єю.
Апеляційний суд звернув увагу й на визначення багатодітної сім’ї у Законі «Про охорону дитинства». Такою є сім’я, в якій подружжя перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя.
Зважаючи на те, що чоловік перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дітей, проживає разом із нею та дітьми однією сім’єю й утримує їх, суд зазначив, що він є вітчимом двох дітей дружини.
Оцінюючи питання щодо їх утримання, апеляційний суд послався на ч. 1 ст. 268 Сімейного кодексу. Вона передбачає, що мачуха або вітчим зобов’язані утримувати малолітніх та неповнолітніх падчерку чи пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха чи вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
З урахуванням встановлених саме у цій справі обставин колегія суддів дійшла висновку, що на утриманні військовослужбовця перебувають троє дітей віком до 18 років — його біологічна донька та двоє дітей дружини, для яких він є вітчимом.
При цьому суд окремо звернув увагу, що діти проживають разом із батьками та перебувають на їх повному утриманні, а військова частина не спростувала цього належними доказами.
Отже, суд визнав наявною передбачену абз. 4 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону сімейну обставину, яка у взаємозв’язку з підп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону є підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби під час воєнного стану.
Чи міг суд зобов’язати військову частину звільнити військовослужбовця
Окремим аргументом військової частини було те, що прийняття наказу про звільнення є її дискреційним повноваженням.
Апеляційний суд цей довід відхилив.
Колегія суддів послалася, зокрема, на ч. 2 ст. 5 та п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України. Ці положення дозволяють суду застосувати спосіб захисту, який не суперечить закону та забезпечує ефективний захист порушених прав особи.
Крім того, відповідно до ст. 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень саме на відповідача покладається обов’язок довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
У справі № 580/12047/25, як констатував апеляційний суд, військова частина правомірності своїх дій та рішення не довела.
Тому апеляційний суд погодився із судом першої інстанції, який обрав способом ефективного захисту не лише визнання відмови протиправною, а й зобов’язання військової частини звільнити військовослужбовця з військової служби за відповідною сімейною обставиною.
Що вирішив апеляційний суд
Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу військової частини без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року — без змін.
Таким чином, залишилося чинним рішення, яким відмову військової частини у звільненні військовослужбовця визнано протиправною, а військову частину зобов’язано звільнити його з військової служби через сімейні обставини у зв’язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
