Центр зайнятості вимагав від чоловіка повернути 4515 грн допомоги по безробіттю, але він заперечував працевлаштування: що вирішив суд
Києво-Святошинський районний суд Київської області розглянув цивільну справу № 369/17295/23 за позовом Київського обласного центру зайнятості до чоловіка про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю. Позивач просив стягнути 4515,05 грн, які, на його думку, були безпідставно виплачені особі у період перебування на обліку як безробітної через неповідомлення про працевлаштування.
Обставини справи
У квітні 2020 року Києво-Святошинський районний центр зайнятості зареєстрував чоловіка як безробітного та призначив йому допомогу по безробіттю. Під час оформлення статусу безробітного він був ознайомлений з обов’язком повідомляти центр зайнятості про обставини, які можуть впливати на умови виплати матеріального забезпечення, зокрема про працевлаштування.
За інформацією, отриманою в межах обміну даними з Пенсійним фондом України, центр зайнятості встановив, що з 2 червня 2020 року чоловік нібито перебував у трудових відносинах із ТОВ. У зв’язку з цим центр зайнятості направив запит до підприємства для підтвердження інформації, однак відповідь не була отримана через відсутність товариства за місцезнаходженням. Надалі Тернопільський міськрайонний центр зайнятості провів перевірку за місцем державної реєстрації підприємства та склав акт розслідування страхового випадку.
На підставі результатів перевірки Києво-Святошинський районний центр зайнятості склав акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. У документі було зазначено, що чоловік, перебуваючи на обліку як безробітний та отримуючи допомогу, одночасно перебував у трудових відносинах, однак не повідомив про це центр зайнятості.
Позивач вказував, що через неповідомлення про працевлаштування чоловіку безпідставно виплатили допомогу по безробіттю за період із 2 червня 2020 року по 21 грудня 2020 року на загальну суму 4515,05 грн. У зв’язку з цим центр зайнятості видав наказ про повернення коштів та направив вимогу добровільно відшкодувати зазначену суму, однак кошти повернуті не були.
У зв’язку з реорганізацією Києво-Святошинського районного центру зайнятості його правонаступником став Київський обласний центр зайнятості, який і звернувся до суду з вимогою стягнути з чоловіка суму нібито безпідставно отриманої допомоги, а також судові витрати.
Позиція відповідача
Чоловік не погодився із позовними вимогами та зазначив, що документи для отримання статусу безробітного у квітні 2020 року подавав дистанційно в електронній формі відповідно до законодавства, ухваленого у зв’язку з карантинними обмеженнями. Після цього центр зайнятості надав йому статус безробітного та призначив допомогу, а подальші відвідування установи відбувалися у визначені дати.
За його словами, лише у серпні 2020 року під час відвідування центру зайнятості йому стало відомо про наявність інформації щодо нібито перебування у трудових відносинах із ТОВ. Чоловік заперечував факт такого працевлаштування, зазначаючи, що не укладав трудового договору із цим підприємством, не подавав документи для прийняття на роботу та не отримував заробітної плати чи інших виплат.
Після отримання інформації про можливе незаконне використання його персональних даних чоловік звернувся до органів Національної поліції із заявою про шахрайські дії та незаконне працевлаштування без його відома і згоди. Про це він також повідомив працівника центру зайнятості.
Відповідач також зазначав, що центр зайнятості не отримав підтвердження від роботодавця щодо його працевлаштування, оскільки підприємство не було виявлено за місцем реєстрації. Крім того, він звертав увагу на наявність судових рішень щодо кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю цього товариства.
На думку чоловіка, центр зайнятості не довів ані факту його трудових відносин із підприємством, ані умисного приховування інформації про зайнятість, тому просив відмовити у задоволенні позову.
Висновки суду
Суд зазначив, що відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття зареєстровані безробітні зобов’язані своєчасно повідомляти про обставини, які впливають на умови виплати матеріального забезпечення. Водночас стягнення виплачених коштів можливе лише у разі умисного невиконання такого обов’язку та недобросовісної поведінки особи.
Суд встановив, що на підтвердження позовних вимог центр зайнятості надав інформацію Пенсійного фонду України про перебування чоловіка у трудових відносинах із ТОВ, акти розслідування страхового випадку та відомості Єдиної інформаційно-аналітичної системи.
Разом із тим суд звернув увагу, що запит до роботодавця повернувся без виконання через відсутність підприємства за місцезнаходженням, а під час перевірки за місцем державної реєстрації товариство також не було виявлено. Інших доказів фактичного виконання чоловіком роботи, укладення трудового договору, видання наказу про прийняття на роботу або отримання заробітної плати від цього підприємства матеріали справи не містили.
Суд також врахував, що чоловік заперечував факт трудових відносин із товариством, не визнавав укладення трудового договору та звернувся до правоохоронних органів після отримання інформації про можливе незаконне використання його персональних даних. На думку суду, ці обставини свідчать про те, що він не погоджувався з інформацією про працевлаштування та вживав заходів для її перевірки, що не узгоджується з твердженням про умисне приховування зайнятості.
Оцінивши докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами факт реального перебування чоловіка у трудових відносинах із ТОВ, а також не підтвердив умисного приховування відповідних обставин чи іншої недобросовісної поведінки, необхідної для стягнення виплаченої допомоги по безробіттю.
У зв’язку з цим Києво-Святошинський районний суд Київської області відмовив у задоволенні позову Київського обласного центру зайнятості про стягнення з чоловіка виплаченої допомоги по безробіттю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
