Церковний календар, 4 серпня. Святий Жан-Марі Віанней, кюре з Арсу

Народився Жан-Марі в містечку Дардії поблизу Ліону 1786 р. На період його дитинства припала Французька революція. Уряд, який утвердився внаслідок її перемоги, змушував священиків складати собі присягу. Серед народу це викликало велику зневіру. Ті, котрі відмовлялися, опинялися поза законом. До одного такого підпільного священика і ходила на богослужіння сім’я Віаннеїв у Екюлль.

Під час однієї з Мес у графському маєтку цього селища Жан-Марі у чотирнадцятилітньому віці прийняв перше Причастя. Початкова освіта для хлопця також була недоступна. Щойно коли Наполеон відновив функціонування Церкви, Жан-Марі зміг вступити до церковної школи. На той час йому було двадцять років.

Однак дуже скоро навчання довелося перервати. Новий імператор Франції набирав військо для війни в Іспанії. Під призов потрапив і Жан-Марі Віанней. Першого разу він захворів, і поки лікувався, його група покинула збірний пункт. Вдруге він відстав від своєї групи, бо зайшов до храму помолитися. Здавшись на випадкового знайомого, юнак опинився в гірському селі поміж дезертирів.

Там Жан-Марі пробув під вигаданим прізвищем чотирнадцять місяців і встиг навіть зібрати навколо себе дітей, щоб навчати грамоті. Коли Наполеон видав указ про амністію для дезертирів, Жан-Марі повернувся в Екюлль і закінчив школу.

У цей період його життя померла мати. З батьком у Жана-Марі були складні стосунки. Тож юнаком опікувався куратор школи, де він навчався, о. Баллє.

Здобувши шкільну освіту, Жан-Марі вступив до семінарії. Навчання йому давалося важко, особливо латина. Йому навіть довелося зробити виняток - дозволити складати іспити французькою. Так Жан-Марі закінчив семінарію св. Іринея в Ліоні і 1815 р. став священиком.

1818 р. його направили на парафію в Арс, де Жан-Марі прослужив 41 рік аж до своєї смерті. У цьому невеличкому селі мешкало близько 230 людей. Серед них панувала зневіра, адже попередній священик співпрацював з революційною владою. Новому кюре іноді доводилося служити у порожньому храмі. Однак він не опускав рук. Головними засобами його боротьби стали молитва за навернення ввірених йому парафіян та строгий піст у цьому наміренні.

Жан-Марі веде просвітницьку діяльність, катехизує. Ретельно готується до звершення Євхаристії, адже вважає її ділом Бога, якому не дорівняє жодна навіть дуже добра людська справа. Кюре покірно визнає нестачу своїх знань, а тому цілими вечорами готується до проповідей, багато читає. Його проповіді характеризуються лаконічністю і простотою, однак дуже скоро набувають популярності. До Арсу звідусюди сотнями їдуть вірні. Завдяки кюре невеличке село стає знаним в усій Франції.

Слава зразу притягує недоброзичливців. Особливо намагається підірвати авторитет о. Жана-Марі Віаннея його сотрудник. Усі чуда кюре з Арсу, про які ширяться розмови між людьми, він вперто спростовує. Але парох продовжує сумлінно виконувати своє служіння.

Не менш ретельно Жан-Марі сповідає. Намагається достукатися до кожного каянника, щоб викликати у нього справжній жаль за гріхи та рішуче бажання змінити своє життя. Траплялося, що священик по кільканадцять годин на день проводив у сповідальниці.

Дбайливо опікується вихованням молоді. 1824 р. заснував безкоштовну школу для дівчаток “Дім провидіння”, при якій також діяв сиротинець. 1849 р. з’явилася схожа школа для хлопчиків.

4 серпня 1859 р. Жан-Марі помер. Його тіло залишили в Арсі, наверненню якого він присвятив усі свої сили. Коли там на його честь постав собор, кюре з Арсу у відкритій труні поклали на престолі. 1905 р. Жана-Марі Віаннея проголосили блаженним, а 1925 р. — святим.

1929 р. Католицька Церква віддала під опіку св. Жана-Марі Віаннея усіх своїх парафіяльних священиків. А 1959 р. Папа Іван ХХІІІ з нагоди століття від дня смерті кюре з Арсу видав енцикліку “Sacerdotii Nostri primordia”, присвячену священичому служінню, взірцем якого є св. Жан-Марі Віанней.

Кюре з Арсу надзвичайно високо цінував покликання священика, тим паче, що далося воно йому з великими труднощами. У них він ще чіткіше бачив дію Бога всупереч своїм немочам. Священство для св. Жана-Марі Віаннея — це цілковита самопожертва: священик покликаний жити не для себе, а для інших.

4 серпня в Католицькій Церкві є обов’язковий спомин св. Жана-Марі Віаннея. Особливо урочисто його оспівує гимн на початку Утрені через образи з Книги Одкровення: “Він радо пішов за Тобою, залишивши все ради Тебе, а Ти дав ім’я йому нове, що вибив на камені білім. Зодяг його в шати спасіння за вірність й любов безкорисну, із древа життя йому, Христе, подав Ти плоди споживати”. А молитва дня нагадує, що ревність і самовідданість у своєму служінні - вимога не тільки до священиків, а й до всіх вірних: “Всемогутній, милосердний Боже, Ти обдарував святого Йоана Марію, пресвітера, гідною подиву пастирською ревністю; вчини, щоб ми за його прикладом і заступництвом здобували братів у Христовій любові і разом з ними змогли осягнути вічну славу”.

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.