Тшасковський чи Навроцький? Хто стане президентом Польщі і що це значить для України

Головне:

• Як вибори можуть вплинути на Польщу та її підтримку України?
• З чим два фаворити підійшли до другого туру?
• Чому зберігається інтрига і від чого залежить кінцевий результат виборів?

За посаду президента борються два кандидати. Перший - представник ліволіберального табору, мер Варшави Рафал Тшасковський. Він є членом партії "Громадянська платформа", чий лідер Дональд Туск наразі є прем'єр-міністром.

Другий кандидат - голова польського Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький – представляє правоконсервативний табір. Формально він є самовисуванцем, але користується підтримкою опозиційної партії "Право і справедливість", яка на виборах сподівається здобути політичний реванш, після втрати влади у 2023 році.

Переважна більшість опитувань свідчить, що розрив між кандидатами мінімальний. Приміром, за дослідженням IBRiS для порталу Onet, від 27 травня, різниця між кандидатами складала лише 1,7% що в межах статистичної похибки. Тшасковського готові підтримати 46% виборців, Навроцького – 47,7%. Хоча є й інші дані. Опитування Pollster на замовлення Super Express дає Тшасковському 46%, Навроцькому – 41%. При цьому аж 13 % не визначилися. Але все ж більшість оглядачів сходяться на тому, що перевага будь-якого з кандидатів зрештою буде мінімальною.

Що кандидати кажуть про Україну

Рафал Тшасковський послідовно виступає за вступ України до НАТО та ЄС, наголошуючи, що це зміцнить безпеку Польщі та регіону. Як мер Варшави, Тшасковський активно допомагав Україні після початку російського вторгнення, організовував гуманітарну підтримку, передачу вагонів метро Києву та допомогу Херсону після підриву Каховської ГЕС.

При цьому 13 травня під час дебатів він висловив думку, що Україна повинна бути "буферною зоною" між Росією та Заходом. Крім того, він виступає проти відправлення польських військ в Україну, наголошуючи на необхідності завершення війни на користь України. Реагуючи на суспільні настрої, Тшасковський також виступає за зменшення соціальної підтримки українських біженців.

Натомість Навроцький відомий своїми відверто антиукраїнськими заявами, зокрема щодо Волинської трагедії. Він казав, що Україна не може бути частиною ЄС чи НАТО, доки не будуть вирішені історичні питання, пов'язані з польсько-українським конфліктом 1940-х років.

Також політик звинувачував президента України Володимира Зеленського у "поганому ставленні до Польщі", зокрема через питання Волині та імпорту зерна. Навроцький заявляв, що Польща має насамперед дбати про власну безпеку та інтереси, а військова допомога Україні не повинна послаблювати польську армію.

Кого підтримають ультраправі

В першому турі за Тшасковського і Навроцького сумарно проголосувало лише близько двох третин виборців. Ще третина віддала свої голоси іншим кандидатам. Тож вирішальним у другому турі буде те, хто з фаворитів залучить більше нових голосів.

Рафала Тшасковського підтримали лівий політик Магдалена Беят та спікер Сейму Шимон Головня. Вони навіть взяли участь у масштабному марші на підтримку Тшасковського 25 травня.

Однак, найважливішими є голоси виборців кандидата, який посів третє місце - Славоміра Менцена. Знаючи своє вигідне становище, він запросив Навроцького і Тшасковського на свій YouTube-канал для інтерв'ю, а також запропонував підписати декларацію з 10 пунктів. Головні з них: незгода на введення нових податків, захист свободи слова, а також протидія відправленню польських солдатів в Україну та вступу України до НАТО.

Навроцький погодився на всі пункти та підписав декларацію. Натомість Тшасковський хоч і зустрівся з Менценом, але підписувати його документ відмовився. Зокрема, на відміну від Навроцького, він не згоден із пунктом про невступ України до НАТО.

Втім, Менцен прямо не підтримав жодного з кандидатів. Він висловив розчарування у Тшасковському через те, що той не погодився підписати декларацію, тому він не вбачає "жодних підстав" для голосування за нього. Натомість Менцен подякував Навроцькому за підтримку декларації, але зауважив, що той "має проблеми з довірою", вказуючи на суперечливі моменти в його біографії.

Така стратегія є найбільш виграшною для Менцена і націлена більшою мірою на майбутні кампанії, сказав РБК-Україна директор Інституту світової політики Євген Магда.

"Він насправді продемонстрував достатньо грамотну політичну гру і став учасником другого туру, попри те, що зайняв третє місце. Тобто Менцен насправді, на мою думку, веде прагматичну наступальну кампанію", – зазначив Магда.

Відпочатку вважалось, що впевнена більшість прихильників Менцена у другому турі підтримає Навроцького, як представника того ж правого флангу, хоч і більш поміркованого. Втім, певний відсоток голосів праворадикала може відійти і Тшасковському, як показують опитування – але головним буде те, яка кількість симпатиків Менцена в принципі прийде голосувати в другому турі.

Водночас Навроцькому висловив свою підтримку ще один ультраправий і радикально антиукраїнський та антиєвропейський кандидат, який посів четверте місце – Гжегож Браун. Хоча його виборці також загалом схильні голосувати за Навроцького, така заява може вплинути на тих його прихильників, хто вирішив проігнорувати другий тур.

Що може принести перемогу

В кінцевому підсумку на результат виборів вплине кілька чинників, сказав виданню Євген Магда.

"По-перше, очікується дуже висока явка. Не виключено, що явка складе більше 70%, що багато. По-друге, оскільки багато громадян Польщі – практикуючі католики, тож багато людей піде після костьолу (недільної месси - ред.)", – зазначив Магда.

Крім того, у польських медіа розгорнулося одразу кілька скандалів проти Кароля Навроцького: від сумнівного заволодіння квартирою літнього чоловіка у Гданьську до вживання "жувального тютюну" під час дебатів. Однак, ефект від цих скандалів не очевидний. Головно їх висвітлюють ліволіберальні медіа та суспільні мовники Польщі, чия аудиторія підтримує Тшасковського.

Водночас правоконсервативні видання приділяють їм менше уваги. Ба більше, нав'язливе висвітлення скандалів може схилити частину виборців, які не визначилися, на бік Навроцького, оскільки створює йому ореол жертви.

Також дуже важливим буде і голосування закордонних поляків. Вже зараз вони активно реєструються для участі в голосуванні. У першому турі більшість діаспори підтримала Тшасковського, на другому місці був Менцен. Цей чинник грає більше на користь мера Варшави. Однак, загалом на виборах зберігається максимальна інтрига, перші результати екзит-полів з'являться о 22 вечора за київським часом, зразу після закриття дільниць.