Цивільна дружина військовослужбовця не отримала частину з 15 млн грн, бо закон запрацював лише через рік
Верховний Суд дійшов висновку, що коло осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу у зв’язку із загибеллю військовослужбовця, визначається законодавством, чинним на дату його смерті. Подальші зміни закону не можуть автоматично поширюватися на правовідносини, що виникли раніше, якщо закон прямо не передбачає іншого.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу № 580/358/25 за позовом жінки до Міністерства оборони.
Позивачка проживала із загиблим військовослужбовцем однією сім’єю без реєстрації шлюбу з 2017 року. Цей факт був встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили. Після загибелі чоловіка вона звернулася за одноразовою грошовою допомогою.
Комісія Міноборони розглянула документи родичів загиблого штаб-сержанта та призначила його батьку, матері, сину й дочці 12 млн грн одноразової грошової допомоги — по 3 млн грн кожному. Загальний розмір допомоги становить 15 млн грн.
Водночас документи позивачки комісія повернула на доопрацювання, зазначивши, що позивачка не належить до категорії подружжя, оскільки шлюб не був зареєстрований, а документів про перебування її на утриманні загиблого не подано.
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік позивачки. Вони виходили з того, що встановлений судом факт проживання однією сім’єю підтверджує її належність до членів сім’ї загиблого військовослужбовця.
Верховний Суд скасував ці рішення та відмовив у задоволенні позову
ВС зазначив, що право на одноразову грошову допомогу виникає саме в момент загибелі військовослужбовця. Відповідно, коло отримувачів допомоги необхідно визначати за законодавством, чинним на дату смерті.
На момент загибелі військовослужбовця стаття 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачала право на допомогу для батьків, одного з подружжя, дітей, які не досягли повноліття, та утриманців загиблого.
Категорії осіб, які проживали із загиблим однією сім’єю без реєстрації шлюбу, у цьому переліку не було. Ця редакція набрала чинності 29 березня 2024 року, тобто через рік після загибелі військовослужбовця.
Нова редакція статті 16-1, уже передбачила серед отримувачів допомоги жінку або чоловіка, які проживали із загиблою особою однією сім’єю, але не перебували у шлюбі, за умови встановлення цього факту рішенням суду.
ВС також наголосив, що встановлений судовим рішенням факт проживання жінки та чоловіка однією сімʼєю без реєстрації шлюбу не є тотожним перебуванню таких осіб у шлюбі та не надає їм статусу подружжя. Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
При цьому встановлення судом факту спільного проживання підтверджує сімейні відносини між особами, але саме по собі не створює права на одноразову грошову допомогу за спеціальним законом на той момент.
Верховний Суд окремо зазначив, що в редакції статті 16-1, чинній на момент загибелі військовослужбовця, право на отримання одноразової грошової допомоги водночас мали утриманці, які відповідають встановленим законом умовам.
Позивачка могла претендувати на виплату як утриманець, якщо б підтвердила відповідний статус у встановленому законом порядку. Саме для надання таких доказів Міноборони і повернуло документи на доопрацювання.
У підсумку Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Міністерства оборони України, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалив нове рішення — відмовити в задоволенні позову.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
