Тут жили єпископи, навчалися діти, працював завод: історія Палацу Подільського єпископа

У самому серці історичного Кам’янця-Подільського, що в Хмельницькій області, навпроти величного Кафедрального костелу Святих Апостолів Петра і Павла, розташована будівля, яка за майже чотири століття встигла побувати єпископською резиденцією, навчальним закладом, Будинком піонерів і навіть приміщенням металоштамповочного заводу. Це Палац Подільського єпископа.

Будівля знаходиться навпроти головного західного фасаду Кафедрального костелу Св. Апостолів Петра і Павла.

Сучасна адреса: м. Кам’янець-Подільський, вулиця Францисканська, 2.

Будівництво єпископського палацу на Францисканській (Єзуїтській) вулиці історики датують 1627 роком, приписуючи його Подільському єпископу Павлу Пясецькому. Докладних відомостей про історію будівлі у 17–початку 18 століття немає. Відомо лише, що перед початком турецького панування в 1672 році палац являв собою одноповерхову споруду на високому цоколі з шатровим дахом. Потім будівлі були пошкоджені і після виходу з міста турецького гарнізону в 1699 році будинок ще двадцять років був у руїнах.

У середині 18 століття палац відновлено за участю архітектора Яна де Вітте. Роботи виконано 1750-х роках одночасно з реконструкцією Кафедрального костелу і садиби, до кінця століття в ньому жили Подільські католицькі єпископи.

Після приєднання Поділля до Російської імперії в 1793 році будинок конфісковано губернатором і в 1797 році його придбав надвірний радник Олександр Якович Яншин та 1804 року пожертвував під навчальний заклад.

З 1804 по 1831 роки тут розміщувалося повітове училище, підпорядковане Віленському навчальному округу. У зв’язку з польським повстанням 1830–1831 років училище було закрито.

Наступну перебудову будівлі здійснено за проектом, виконаним в 1833–1835 роках Францем Меховичем
1830-1860-х роках будинок належав Кам’янецькій чоловічій гімназії.

У другій половині 19 століття здійснено чергову реконструкцію будівлі під керівництвом архітектора Шлейфера. При цьому східну частину надбудовано до двох поверхів. В 1869–1918 роках тут розмістилося двокласне міське училище.

В 1930-х роках будівлю віддано під Будинок піонерів.

В 1950-х-середині 1980-х років у будинку розмістився металоштамповочний завод, потім районний відділ народної освіти.

1991 року будівлю повернуто Кам’янець-Подільській римо-католицькій дієцезії та проведено реставраційні роботи

Палац Подільського єпископа внесено до переліку «Пам’яток містобудування та архітектури Української РСР» під охоронним номером 1641.