У 2025 році правоохоронці зареєстрували 13 кримінальних проваджень за злочини проти журналістів.
Про це розповів голова Нацполіції Іван Вигівський в інтерв'ю виданню "Детектор медіа".
"У 2025 році ми зареєстрували 13 кримінальних проваджень, сім із них за ст.171 ККУ, п’ять — за ст. 345-1 і одна — за ст.347 (умисне знищення або пошкодження майна журналіста)", – сказав він.
За його словами, цього року завершили розслідування у 28 кримінальних провадженнях, із яких два направили до суду за статтями 171 та 345-1.
"Одна з них, приміром, щодо погроз фізичною розправою на адресу журналіста онлайн-медіа під час здійснення ним професійної діяльності 25 жовтня 2024 року в селі Калаглія на Одещині. Викрито чоловіка, якому повідомлено про підозру", – зазначив Вигівський.
У 2024 році було відкрито 85 проваджень, із них 69 – за фактами перешкоджання законній професійній діяльності журналістів відкрила Національна поліція.
"Однак ми враховуємо залишки кримінальних проваджень минулих років, тому у 2024 році закінчено розслідування у 98 кримінальних правопорушеннях, із яких 11 направлено до суду. Зокрема, за ст. 171 (перешкоджання законній діяльності) і ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста)", – повідомив очільник Нацполіції.
Він також розповів, що справи не доходять до суду із різних причин. Значна кількість проваджень закривається у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
"Або є складнощі з проведенням відповідних лінгвістичних експертиз. Іноді журналіст сприймає якісь слова як погрозу, які фактично не є погрозою", – сказав Вигівський.
За його словами, основними проблемами, з якими стикаються правоохоронці під час розслідування таких справ, є: тривалість судових експертиз (лінгвістичних, семантико-текстуальних); суб’єктивне сприйняття журналістами висловлювань як погроз, які за висновками експертиз погрозами не є; злочини вчиняються відносно журналістів, однак часто вони не пов’язані з професійною діяльністю; труднощі у кваліфікації кримінального правопорушення (відсутність ознак приналежності до преси тощо); несвоєчасне повідомлення про злочин, що призводить до втрати часу, необхідного для реагування поліції "по гарячих слідах" і збору доказів; відмова журналіста від проходження судових експертиз.
Також невелике покарання за вчинення злочинів, передбачених статтею 171 КК України, що впливає на строки давності притягнення до кримінальної відповідальності. І навіть після направлення кримінальних проваджень до суду, іноді суди їх закривають за клопотанням обвинуваченого через три роки після вчинення злочину. Це не є ефективним стримувальним чинником для правопорушників.
Однією з проблем Вигівський назвав і відсутність єдиного державного стандарту журналістських документів.
Крім цього війна, бойові дії та окупація частини території унеможливлюють або значно ускладнюють розслідування злочинів проти журналістів на цих територіях.