У Дніпрі директор відмовився виконувати розпорядження ТЦК, бо не знайшов такої підстави в законі — штраф 34 тисячі грн скасували

Індустріальний районний суд Дніпра скасував постанову ТЦК про штраф 34 000 грн, накладений на директора ПрАТ за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Суд встановив, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було порушено право директора на правничу допомогу, оскільки ТЦК розглянув справу попри завчасне клопотання його адвоката про відкладення.

Йдеться про справу №202/2737/26. Рішення суд ухвалив 25 травня 2026 року.

ТЦК вимагав оповістити працівників підприємства

Позивач є директором ПрАТ. 16 січня 2026 року підприємство отримало лист Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради щодо здійснення заходів з оповіщення військовозобов’язаних працівників.

До листа були додані розпорядження начальника районного ТЦК від 3 січня 2026 року. Вони стосувалися двох військовозобов’язаних працівників підприємства, яких мали забезпечити прибуття до ТЦК 19 січня 2026 року о 09:00 для уточнення даних.

Однак директор підприємства не погодився з необхідністю виконання цих розпоряджень.

У відповіді до ТЦК він зазначив, що в документах вказані підстави виклику військовозобов’язаних, які, на його думку, не передбачені чинним законодавством.

Директора оштрафували на 34 тисячі гривень

23 лютого директор отримав повідомлення про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

13 березня 2026 року начальник ТЦК виніс постанову №1896 та оштрафував чоловіка на 34 000 грн.

У постанові зазначалося, що директор, як посадова особа підприємства, не надіслав копію наказів (розпоряджень) про оповіщення військовозобов’язаних та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення працівника до ТЦК.

Тобто ТЦК вважав, що директор не виконав покладені на нього обов’язки щодо організації оповіщення військовозобов’язаного працівника.

Адвокат завчасно просив відкласти розгляд

Оскаржуючи постанову, директор послався, зокрема, на порушення його права на захист.

Між ним та адвокатом був укладений договір про надання правничої допомоги.

12 березня 2026 року адвокат надіслав на офіційну електронну адресу ТЦК клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки був зайнятий в іншому судовому процесі у Глибоцькому районному суді Чернівецької області.

До клопотання додали докази зайнятості адвоката в іншій справі. Документ був підписаний електронним підписом.

Представники ТЦК у суді не заперечували, що клопотання було надіслане на їхню офіційну електронну адресу.

Однак наступного дня — 13 березня — справу розглянули без директора та його адвоката і винесли постанову про штраф.

Суд: право на правничу допомогу було порушене

Суд нагадав, що відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися юридичною допомогою адвоката.

У даному випадку, приймаючи постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідач послався на те, що позивач не виконав розпорядження про виклик до ТЦК військовозобовʼязаного працівника, а також, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, причину неявки не повідомив.

Разом із тим, суд між позивачем і адвокатом був укладений договір про надання правничої допомоги, а адвокат подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд зазначив, що об’єктивних підстав вважати дії адвоката зловживанням правами не було, а ТЦК не надав достатніх доказів протилежного.

На думку суду, відповідач не вжив заходів для реалізації директором його права на правничу допомогу.

Суд звернув увагу, що ч. 6 ст. 258 КУпАП формально дозволяє у визначених законом випадках розгляд справи без складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак це не може нівелювати саму процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

«Порушення норм процесуального права суб’єктом владних повноважень у процесі прийняття та складення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності», — зазначив суд.

При цьому суд послався на відповідну правову позицію Верховного Суду у справі №337/3389/16-а.

Суд також навів практику ЄСПЛ щодо права на захист та можливості відкладення судового засідання за клопотанням адвоката, який бере участь в іншому процесі.

Відтак, суд вказав, що законних підстав для прийняття за відсутності адвоката позивача постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не було.

Окремо суд звернув увагу, що у цій справі протокол про адміністративне правопорушення не складався. Суд зазначив, що такий порядок розгляду справи не може бути змінений судовим рішенням. Відтак суд дійшов висновку, що підстав для направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд немає, а провадження у справі слід закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Суд не став вирішувати, чи законним було саме розпорядження ТЦК

Важливо, що суд не встановлював, чи справді директор мав рацію щодо незаконності підстав виклику працівника для «уточнення даних».

Суд зазначив, що встановленого порушення права на захист вже достатньо для скасування постанови.

Рішення суду та апеляція

У результаті Індустріальний районний суд Дніпра задовольнив позов директора, скасував постанову ТЦК від 13 березня 2026 року про штраф у розмірі 34 000 грн та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Суд також стягнув на користь позивача 665,60 грн судового збору.

ТЦК не погодився з рішенням та подав апеляційну скаргу через систему «Електронний суд».

Однак апеляційний розгляд по суті так і не розпочався.

Апеляційний суд не відкрив провадження

19 червня 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху та надав ТЦК 10 днів для усунення недоліків.

Зокрема, суд зобов’язав апелянта:

• вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження;
• подати уточнену апеляційну скаргу;
• сплатити 798,72 грн судового збору.

Копію ухвали в електронному вигляді ТЦК отримав 22 червня 2026 року.

Проте у встановлений судом строк апелянт не вказав інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та не усунув інші недоліки апеляційної скарги.

У зв’язку з цим 7 липня 2026 року колегія Третього апеляційного адміністративного суду відмовила у відкритті апеляційного провадження.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.