«У дронщики – ні! Не люблю «відеоігор». Мені потрібен живий рух!», – воїн 14-ої бригади

11-07-2024 10:41
news-image

Піхотинець 14-ої ОМБр імені князя Романа Великого Богдан пішов з братами до війська у 2022 році. Один із братів після поранення демобілізувався, інший – проходить реабілітацію, а Богдан навіть після двох важких контузій та 14 осколків у тілі продовжує воювати.

Історію героїчного воїна розповіли у фейсбуці на сторінці бригади.

«Коли я прийшов у 2022-му році в бригаду, вона билася в запеклих боях на Донбасі. Разом зі мною у взводі воювали також два моїх рідних брати. Один з них там отримав сім кульових поранень з кількох метрів. Але врятували. Комбат - красунчик, заскочив на позиції на машині й вивіз! Після того брат демобілізувався. Ще один брат зараз проходить реабілітацію після поранення й повертається в стрій. Але переводиться в оператори БПЛА», – розповідає Богдан.

На питання, чи хотів би перейти в підрозділ безпілотників, каже, що ні.

«Це не моє! Не люблю «цих відеоігор». Мені потрібен живий рух! Навіть у контактних боях вже немає страху, більше - адреналін», –ділиться воїн. 

Богдан пройшов жорстокі бої в Донецькій області, із побратимами гнали ворога до кордону під час великого контрнаступу на Харківщині, звільняли Куп’янський район. 

«Важко було скрізь: дрони, артилерія, танки, контактні бої… Один з випадків вже тут, на Куп’янщині: я отримав наказ, взяти кількох побратимів для виконання завдання. Під час операції, ми підірвали два ворожих танки та беху. Проти нашої групи з п’ятьох чоловік йшло десь до сорока осіб противника. Але нас прикривали FPV і ми виконали завдання. І тоді навіть нікого не поранило! Також ми взяли одного… (замислюється над словом – авт.) вороженька у полон. Від нього дізнався багато корисної інформації, яка дуже згодилася потім. Я добре спілкуюся російською, тому вдалося іншим разом «заманити» двох блукаючих російських військових. Зараз пригадувати все це, то вже й смішно. Діалог у нас був приблизно такий:

- Сюда-сюда! Почему вас только двое? Где остальные? – кажу їм суворим голосом.

-Так остались только мы, остальные наши все лежат в посадке…

А після цього: «Привіт, хлопці! Вітаємо в Україні!». Це були двоє молодих десантників. Познайомилися, поговорили… Тут знову обстріл, дрони ворожі, така собі звична справа… На хвильку їх втратив з поля зору. Думаю, от с..ки, втекли. А вони з-за дерева виглядають: «Бодя, мы здесь!». Знайшов підхід до них, так би мовити», – жартує воїн.

На думку Богдана, на війні головне – вневненість у побратимах. 

«Побратимство – це основне. Злагодження в бою, розуміння одне одного без зайвих слів. Це рятує, допомагає та дозволяє виконувати завдання. Впевненість в людях, які поряд з тобою в окопі, має бути! При мінімальній нагоді сам навчаю новачків. Показую, розказую. Навіть вчу, як збивали ворожі дрони. Дехто вважає, що це неможливо, але можливо все! Зі свого автомата я вже п’ять штук збив. Боротися з ними зараз також допомагає сучасний РЕБ», – розповів військовий. 

У Богдана дві важкі контузії, три осколкових поранення: в тілі було 14 осколків, три з яких не дістали.

«Тепер навіть МРТ пройти не можу, - каже воїн. – Але ще повоюємо!»

Богдана вдома чекають діти, дружина, мати, сестри…

«Я їх сильно люблю та дуже не хочу, щоб вони бачили те, що тут відбувається. Чи вибір є? А хіба війна закінчилася, щоб говорити про вибір? Треба битися!», – переконаний князівський воїн.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Источник: Конкурент