У Харкові ліквідували псевдореабілітаційні центри — людей незаконно утримували та експлуатували

У Харкові правоохоронці ліквідували діяльність двох псевдореабілітаційних центрів, де, за даними слідства, незаконно утримували людей із наркотичною та алкогольною залежностями. Під час обшуків із приватних будинків звільнили десятки людей, а шістьом харків’янам повідомили про підозру.

Як повідомили в Офісі Генерального прокурора, обшуки провели у двох приватних будинках, розташованих у Слобідському та Салтівському районах міста. Саме там, за версією слідства, людей утримували проти їхньої волі.

Мережа діяла близько п’яти років під виглядом благодійної організації, яка нібито займалася реабілітацією осіб із наркотичною та алкогольною залежностями. У кожному з будинків одночасно перебували від 20 до 60 людей.

Слідчі встановили, що нових "пацієнтів" шукали серед людей із залежностями та тих, хто опинився у складних життєвих обставинах. Їхнім родичам обіцяли лікування та реабілітацію, за які щомісяця стягували від 5 до 25 тисяч гривень.

Втім, як стверджує слідство, жодної медичної чи психологічної допомоги людям не надавали. У них забирали документи, мобільні телефони та гроші, будинки були заґратовані й зачинені, а самих утримуваних змушували безоплатно працювати та вивчати релігійні тексти. За непокору їм погрожували та чинили психологічний тиск.

За інформацією правоохоронців, організатор керував усією мережею, двоє його спільників контролювали утримуваних, ще троє — колишні "пацієнти", які стали наглядачами.

Шістьом фігурантам повідомили про підозру за ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України — незаконне позбавлення волі двох або більше осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Прокуратура вже готує клопотання про обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», у постанові у справі № 686/15716/20 від 12 травня 2026 року ККС ВС розглянув питання правильного тлумачення диспозиції статті 149 КК України та визначення обов’язкових ознак складу злочину торгівлі людьми у справах, пов’язаних із незаконною передачею новонародженої дитини іншим особам, оформленням дитини на сторонню особу та встановленням меж кримінальної відповідальності за такі дії.

Практичне значення цієї позиції полягає у тому, що Суд звернув увагу, що незаконна угода щодо дитини може охоплюватися складом торгівлі людьми незалежно від наявності мети експлуатації.

Це має значення для кваліфікації справ, пов’язаних із незаконним оформленням новонароджених дітей, фіктивними пологами, підробленням медичних документів та прихованими схемами передачі дітей іншим особам.