У Кропивницькому прощалися із Захисниками Олександром Пархоменком та Віктором Гуралюком

Сьогодні, 21 липня, у Кропивницькому містяни провели в останню путь двох земляків-захисників, які віддали життя за свободу і незалежність України: солдатів Олександра Пархоменка та Віктора Гуралюка. Про це повідомили в Кропивницькій міській раді.

Олександр Пархоменко народився 28 лютого 1973 року у Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі №21, а фахову освіту здобув у Машинобудівному технікумі за спеціальністю технік-технолог. Утім, за покликом серця обрав столярну справу та розпочав трудову діяльність у майстерні з виготовлення дверей і вікон. У 1995 році був призваний на строкову службу до Павлограда, після чого проходив службу у Феодосії. З 2019 року працював бригадиром на підприємстві «АРТ-САЛОН», займався будівництвом та облаштуванням АЗС по всій країні, а від початку повномасштабного вторгнення його бригада брала участь у відновленні об’єктів, пошкоджених ворожими обстрілами. У листопаді 2025 року чоловік долучився до лав ЗСУ, де служив у мотопіхотному батальйоні на посаді стрільця-помічника гранатометника. Солдат Олександр Пархоменко загинув 2 липня 2026 року поблизу населеного пункту Данилівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Воїну назавжди залишилося 53 роки. У нього залишилися дружина, діти, онуки та брат.

Віктор Гуралюк народився 27 березня 1972 року в селі Захарівка Новоукраїнського району. Після школи закінчив Новоукраїнське технічне училище, здобувши професію водія. Пройшов строкову службу у прикордонних військах, після чого працював водієм у сільськогосподарському підприємстві. Більшу частину життя присвятив роботі водія великовантажних автомобілів. У березні 2022 року став на захист України у складі 55-го окремого автомобільного батальйону на посаді водія автомобільного взводу. За сумлінну службу був відзначений нагородою Президента України «За оборону України». З лютого 2025 року проходив службу на посаді стрільця-санітара механізованого відділення 5-ї окремої важкої механізованої бригади. З 3 травня 2025 року після виконання бойового завдання поблизу села Олександропіль Краматорського району Донецької області вважався зниклим безвісти. Згодом результати ДНК-експертизи підтвердили загибель 53-річного захисника. У нього залишилися дружина, троє дітей та онуки.