У лісах Полісся потяги їздили лабіринтом – там досі не ростуть дерева (фото)

news-image
Фото ілюстративне

На  рівненському Поліссі більше 150 років тому існувала вузькоколійна залізниця, яка нагадувала справжній лабіринт лісами. Місцеві називали її «Чугункою» і з'єднувала вона Клевань та Степань.

Про це розповіли у фейсбук-спільноті «Деражненська громада».

«Чи задумувалися ви, гуляючи нашими лісами, чому деякі насипи стоять десятиліттями і не заростають деревами? Місцеві й досі кажуть: «Пішов на Чугунку». Але що це за звір такий і куди він подівся? Виявилося, що «Чугунка» набагато старіша, ніж прийнято думати. Перші креслення шляху з’явилися ще у 1872 році, а активне будівництво розгорнулося у 1882-му. Повноцінно лінія Клевань-Степань запрацювала на початку XX століття – офіційні джерела фіксують її запуск у 1910 році», – йдеться у дописі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У лісах Полісся зацвіла отруйна рослина, яка закриває свої квіти вночі (фото)

Це не була звичайна дорога «з точки А в точку Б». Це був справжній логістичний лабіринт.

Колію постійно перекладали. Де була вирубка – там з’являлися рейки, закінчився ліс – залізниця «переїжджала» далі.

​Карти WIG (1920-1930 рр.) – детальне відображення розгалужень мережі​Карти WIG (1920-1930 рр.) – детальне відображення розгалужень мережі
 

​Хоча в самому Степані станції не було, мережа проходила західніше і з’єднувалася з магістраллю на Сарни (збудованою у 1885 році) та лінією Костопіль-Сарни. 

«Ще до початку Другої світової війни залізницю розібрали. Проте її насип став «рятівним колом» для підпілля», – розповідають у дописі.

​Цікаво, що насип настільки сильно втрамбований багатотонними вантажами, що навіть через 100 років земля там «загартована» і не дає корінню дерев прорости. Важко помітити великі дерева на самому насипі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Источник: Конкурент