У Полтаві на імена двох жінок оформили ФОПи і нарахували борг понад 10,5 млн грн

Поліція в Полтаві розслідує можливе підроблення документів і незаконне використання персональних даних двох жінок, на імена яких без їхньої згоди зареєстрували фізичних осіб-підприємців та уклали договори. За рішеннями третейського суду з обох жінок постановили стягнути понад 10,5 млн грн, тоді як потерпілі запевняють, що нічого не підписували і не знали про нараховані борги.

Як відбувалося оформлення документів і нарахування боргів

Згідно з матеріалами слідства, у травні 2025 року обидві жінки познайомилися з кількома чоловіками, які запропонували допомогу: одній — із пошуком житла, іншій — з працевлаштуванням. Під час цих контактів чоловіки отримали копії паспортів, доступ до мобільних телефонів потерпілих і, за версією слідства, користувалися цими пристроями.

Перша потерпіла розповіла, що під час оформлення оренди чоловік сфотографував її паспорт і знав пароль від телефона. Пізніше вона дізналася, що на її ім’я було зареєстровано ФОП, оформлено електронний підпис і в червні 2025 року укладено договір з іншим підприємцем. Також нібито складено акти, які жінка не підписувала. Документи оформлювали через сервіс електронного документообігу «Вчасно», хоча вона стверджує, що не реєструвалася на цій платформі.

У лютому 2026 року третейський суд постановив стягнути з цієї жінки 4,33 млн грн на користь іншого підприємця, а також 35 тис. грн третейського збору і 40 тис. грн витрат на правничу допомогу.

Інша потерпіла розповіла, що після знайомства їй запропонували роботу і вона передала чоловікові копії паспорта, ідентифікаційного коду та інших документів. У вересні 2025 року їй пояснили в офісі, що для офіційного працевлаштування потрібно зареєструвати ФОП. За її словами, той самий чоловік брав її телефон і з нього передавав дані на ноутбук та сканував документи. Невдовзі вона отримала повідомлення про реєстрацію ФОП на своє ім’я.

У жовтні 2025 року від імені цієї жінки нібито уклали договір із компанією про надання послуг у сфері комп’ютерного програмування та дизайну, про який вона стверджує, що не знала і який не погоджувала. У липні 2026 року третейський суд постановив стягнути з неї понад 6,25 млн грн на користь цієї компанії та витрати на розгляд спору.

Разом за двома рішеннями третейського суду з обох жінок мають стягнути понад 10,5 млн грн без урахування додаткових витрат на виконання рішень

Реакція поліції і фігуранти провадження

За заявами потерпілих поліція внесла відомості про можливе підроблення документів за ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України та порушення недоторканності приватного життя, що спричинило істотну шкоду, за ч. 2 ст. 182. Слідчі перевіряють причетність трьох осіб: підприємця, чоловіка, який контактував із потерпілими, а також засновника й директора приватного підприємства, на користь якого ухвалили рішення про стягнення одного з боргів.

Наразі суд дозволив слідчим отримати інформацію від операторів мобільного зв’язку для встановлення кола контактів та обставин передачі даних із телефонів потерпілих. Розслідування має з’ясувати, чи використовувалися чужі персональні дані для оформлення ФОП, електронних підписів та вчинення правочинів без волі власниць документів.

Третейський суд — це недержавний орган, який розглядає спори між сторонами на підставі їхньої згоди; його рішення обов’язкові для сторін, однак для примусового стягнення коштів зазвичай потрібен виконавчий документ державного суду.

Источник: poltava.today