До місцевого суду звернулася мати загиблого військовослужбовця ЗСУ з позовом до свого колишнього чоловіка (батька загиблого) про усунення його від права на отримання одноразової грошової допомоги та заборону її виплати.
Про це повідомили у Рівненському апеляційному суді.
Відомо, що їх син був призваний до лав Збройних Сил України та загинув під час виконання бойового завдання.
Рівненський апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції у справі щодо права на отримання одноразової грошової допомоги (ОГД) у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
Суди дійшли висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги належить не самому військовослужбовцю, а набувається особами у зв’язку з фактом його загибелі. Відповідно, це право не входить до складу спадщини, а норми Цивільного кодексу України щодо спадкування є незастосовними до спірних правовідносин.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і їх сімей». Згідно зі ст. 16-1 цього Закону, батьки (усиновлювачі) загиблої особи мають право на призначення та отримання ОГД, якщо вони не були позбавлені батьківських прав.
Єдиною підставою для відмови у виплаті ОГД є встановлений рішенням суду факт ухиляння від виконання обов’язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за життя (ст. 16-4 Закону).
Ключовим моментом стало те, що позивачка не надала належних та допустимих доказів наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання сина чи притягнення колишнього чоловіка до юридичної відповідальності за їх несплату.
Суд встановив, що виконавче провадження щодо стягнення аліментів з відповідача було завершено у зв’язку з поверненням виконавчого документа позивачці за її письмовою заявою.
Оскільки батько не був позбавлений батьківських прав щодо сина і на момент його загибелі мав правовий статус батька, він не може бути позбавлений права на отримання виплат.
Також судом було враховано, що військовослужбовець не скористався своїм правом скласти письмове розпорядження про виплату одноразової грошової допомоги іншій особі та не висловив волі щодо позбавлення батька цієї допомоги.
Рівненський апеляційний суд погодився, що місцевий суд правильно, всебічно і повно встановив обставини справи та застосував правові норми, що підлягали застосуванню при вирішенні спору.
