У Росії засудили двох мешканок тимчасово окупованої Михайлівки на Запоріжжі. Наталії Целуйко призначили 16 років колонії загального режиму, а Муїрі Здор – вісім років.
Про це ідеться в інформації Південно окружного військового суду РФ.
За версією російського обвинувачення, із жовтня 2023 року до лютого 2024-го Наталія Целуйко нібито зв'язалася з чоловіком, якого росіяни називають "співробітником ГУР Міноборони України". Росіяни стверджують, що жінка начебто передавала відомості про російські підрозділи й техніку в Запорізькій області та погодилася готувати "теракти" проти окупаційних поліцейських.
За матеріалами справи, 28 травня 2024 року Целуйко нібито отримала завдання забрати зі схованки вибухові речовини, пристрої та компоненти для виготовлення саморобних вибухових пристроїв, а потім передати їх іншим учасникам групи.
Для перевезення вибухових компонентів жінка, за версією обвинувачення, залучила свою знайому Муїру Здор. Російський суд заявив, що Целуйко нібито не розповіла їй про свою участь у так званому "терористичному співтоваристві".
За твердженням російської сторони, 5 червня 2024 року жінки приїхали до схованки, звідки Целуйко забрала вибухові компоненти та поклала їх до автомобіля Здор. Того ж дня їх нібито виявили та затримали співробітники ФСБ РФ.
20 жовтня відео у цій справі поширив у Telegram проросійський пропагандист Володимир Рогов із посиланням на ФСБ РФ. У супровідному дописі стверджується, що під час затримання у жінок нібито вилучили 1,62 кг вибухівки.
Наталію Целуйко визнали винною за статтями Кримінального кодексу РФ про державну зраду, участь у "терористичному співтоваристві", підготовку "теракту" та незаконний обіг вибухових речовин або пристроїв. Їй призначили 16 років колонії загального режиму та штраф у 500 тисяч рублів.
Муїру Здор засудили за незаконний обіг вибухових речовин або пристроїв до восьми років колонії загального режиму та штрафу в 300 тисяч рублів.
- Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону ухвалив обвинувальні вироки шістьом кримським татарам, фігурантам п’ятої Бахчисарайської групи у справі "Хізб ут-Тахрір".