У розшуку ТЦК: які обмеження введуть із липня — кого це торкнеться

Мобілізація в Україні триває, і держава шукає нові способи впливу на тих, хто уникає військової служби. Як раніше писав Ukrainian Wall, реформу ТЦК відклали на липень — і саме цього місяця можуть з'явитися додаткові важелі тиску на ухилянтів. Спочатку реформування системи військового обліку планували запустити ще навесні 2026 року, однак Міноборони взяло додатковий час на узгодження технічних деталей між відомствами. Йдеться про створення єдиного цифрового реєстру осіб, які перебувають у розшуку ТЦК, та його синхронізацію з базами даних МВС, Держприкордонслужби та банківської системи. Через це липень фактично стає місяцем, коли мають запрацювати відразу кілька нових механізмів — і кожен із них безпосередньо зачіпає сотні тисяч військовозобов'язаних.

За інформацією народних депутатів, які поспілкувалися з ТСН, у Міністерстві оборони України триває робота над новими алгоритмами, спрямованими на скорочення кількості чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК і не проходять службу. Представники оборонного відомства на закритих нарадах із парламентським комітетом уже представили попередні напрацювання, однак остаточного рішення щодо конкретних інструментів поки не ухвалено. За словами джерел, близьких до переговорного процесу, ключове завдання — зробити систему такою, щоб вона не створювала колапсу в державних реєстрах і водночас унеможливлювала ігнорування вимог законодавства.

«Нам повідомили, що ведеться робота, спрямована на скорочення числа таких чоловіків, які наразі не служать. Але які саме алгоритми будуть задіяні — про це в парламенті нам поки не доповідали. Очікуємо, що ці пропозиції можуть бути озвучені найближчим часом», — розповів один із парламентарів.

Які обмеження можуть застосувати

Інша народна депутатка, яка раніше неодноразово коментувала питання мобілізації, зазначила, що майбутні нововведення у сфері розшуку ґрунтуватимуться на даних про чоловіків віком від 18 до 60 років, які містяться в державних реєстрах. Водночас сам алгоритм офіційно залишається закритою інформацією — у Міноборони пояснюють це тим, що передчасне розкриття деталей може спровокувати хвилю спроб обійти майбутні обмеження ще до їхнього введення. За наявними даними, система ідентифікуватиме громадян, які не оновили військово-облікові дані або не з'явилися за повісткою без поважних причин, через автоматичну звірку реєстрів «Оберіг», демографічного реєстру та бази даних Держприкордонслужби.

Раніше у Верховній Раді припускали, що до громадян, які порушують правила мобілізаційного законодавства, можуть застосувати механізми, схожі на ті, що вже використовуються щодо боржників зі сплати аліментів. Зокрема, йдеться про позбавлення права керувати транспортним засобом, володіти зброєю, блокування банківських рахунків та внесення до Єдиного реєстру боржників. Сам цей прецедент є показовим: аліментні механізми в Україні запрацювали ще у 2018 році в межах закону «Чужих дітей не буває» і вже довели свою ефективність — після внесення до реєстру боржника автоматично блокується можливість виїзду за кордон, керування авто, полювання, а також накладається арешт на банківські рахунки. Держава має готову цифрову інфраструктуру для застосування таких санкцій через застосунок «Дія» та систему електронного документообігу між Мін'юстом, МВС і банками. За логікою законотворців, якщо ця система працює для стягнення боргів на користь дитини, вона цілком може бути масштабована й на мобілізаційні правопорушення — різниця лише в підставі для внесення до реєстру.

Що зміниться в роботі ТЦК

Водночас у Верховній Раді на стадії ознайомлення перебуває законопроєкт №15076, який пропонує врегулювати порядок взаємодії з військовозобов'язаними під час перевірки документів. Документ забороняє співробітникам ТЦК і поліцейським неправомірно затримувати громадян, а також безпідставно застосовувати фізичну силу чи спеціальні засоби під час вручення повісток. Крім того, законопроєкт встановлює чіткий протокол дій: перевірка документів має проводитися виключно в присутності поліцейського, із обов'язковою відеофіксацією процесу та складанням акта в разі відмови громадянина від отримання повістки. У разі порушення цих норм передбачено дисциплінарну й адміністративну відповідальність для посадових осіб ТЦК — аж до відсторонення від виконання обов'язків на час службового розслідування. Фактично йдеться про спробу парламенту встановити правові межі для мобілізаційних заходів, які досі регулювалися переважно підзаконними актами й відомчими інструкціями.

«Поки в парламентському комітеті він не розглядався. Зараз вивчають, як буде реалізована ідея щодо військово-облікових документів», — повідомив народний депутат Сергій Гривко, автор законопроєкту. Він додав, що в Міноборони шукають правильну модель роботи, аби були захищені права громадян і водночас відбувалися якісні мобілізаційні процеси.

Раніше Ukrainian Wall писав: начальника ТЦК затримали на хабарі: яку суму взяли «на гарячому».

Ми вже повідомляли: не з'явився за повісткою: суд дав ТЦК зелене світло — кого це торкнеться.

Більше за темою: реформу ТЦК відклали на липень: кого торкнеться і що змінять у мобілізації.