У ЄС спростять пересування військової техніки своєю територією, Україна є частиною плану
Євросоюз готується запровадити так званий «військовий Шенген», і в межах цього планує покращити власну військову мобільність. Пакет заходів, спрямований на її покращення, 19 листопада схвалила Єврокомісія. Їх готуються реалізувати до 2027 року.
Метою є спростити й тим самим пришвидшити пересування конвоїв із важкою технікою й живою силою через внутрішні кордони держав-членів. Планується насамперед усунути регуляторні бар'єри, що затягують час, необхідний для отримання дозволів на перевезення техніки й військ.
«Нам потрібно говорити про дні, а не про тижні, щоб перемістити війська Європою. Деякі країни досі вимагають повідомлення за 45 днів, перш ніж війська інших країн зможуть проїхати через їхній кордон для навчань, наприклад», - зауважила очільниця дипломатичної служби ЄС Кая Каллас.
Єврокомісія пропонує змінити відповідну адміністративну процедуру й видавати відповідні дозволи за три дні в мирний час. Такий дозвіл буде уніфікованим. Тобто Естонії, приміром, не доведеться чекати кілька тижнів, перш ніж війська з заходу Європи пройдуть кордони кількох держав на своєму шляху й дістануться її території. У воєнний час достатньо буде лише попередження, що техніка наближається.
У межах пакету військової мобільності також пропонується поліпшити логістику для швидкого пересування військ. Визначено понад 500 вразливих місць - тунелів, мостів, залізниць, переправ, що потребують ремонту з метою подвійного використання не лише для цивільних, а і для військових потреб, зокрема, проходу важкої техніки.
На це, за словами єврокомісара з транспорту, знадобиться близько 100 мільярдів євро. Робота з відповідної модернізації інфраструктури вже триває.
«Ми модернізуємо наявну інфраструктуру як для військового, так і для цивільного використання, і це дуже важливо. Це означає розширення тунелів, зміцнення мостів, посилення залізничних колій, розширення пропускної здатності портів та аеропортів. І кожне євро, яке ми інвестуємо в інфраструктуру подвійного використання, - це інвестиція в нашу безпеку, економіку, суспільство», - наголосив єврокомісар із транспорту Апостолос Дзідзікостас.
Передбачені стрес-тести європейської логістики, частиною яких, зокрема, стане Україна.
«Ми також запроваджуємо механізм управління та координації... а також із запровадженням щорічної перевірки готовності військового транспорту та стрес-тестів. Першим буде стрес-тест, спрямований саме на забезпечення швидкого переміщення військової допомоги до України», - розповів єврокомісар із оборони Андрюс Кубілюс.
Планується також стимулювати європейську оборонну промисловість і підтримувати нових гравців галузі.
«Ми хочемо, щоб гнучкість, швидкість, співпраця та прийняття ризиків стали новою нормою в розвитку оборонного потенціалу в Європі... Для досягнення цієї мети зосереджуємося на чотирьох пріоритетах: підтримка інвестицій в оборонні компанії, прискорення розвитку нових технологій, розширення доступу до оборонного потенціалу та розвиток навичок, необхідних для підтримки технологічної переваги Європи», - резюмувала віцепрезидентка Єврокомісії Генна Віркунен.
Війна в Україні показала, що технології на полі бою змінюються кожні чотири-шість тижнів, зазначив, спілкуючись із журналістами на умовах анонімності, чиновник ЄС.
«Це швидкість, темп сучасних конфліктів. Тож нам потрібно адаптуватися до цієї реальності. Потрібно вчитися в України. Потрібно імпортувати в ЄС ту спритність, яку українці продемонстрували для розробки нових продуктів і технологій», - зауважив посадовець.
Затверджений 19 листопада Регламент про військову мобільність Єврокомісія представить Раді ЄС і Європарламенту, які своєю чергою також мають його погодити.