У Вижницькому нацпарку збереглися прадавні скелі

У гущавині пралісу в урочищі Стебник прихованi пісковикові скелі з гротами та рідкісними натічними утвореннями, які науковці датують палеоценовою епохою.

Науковці відносять до палеоцену пісковикові скелі в урочищі Стебник. Заховані серед пралісу, вони привертають увагу своїми печерами-гротами та рідкісними натічними формами.

Про це повідомив Національний природний парк Вижницький.

Урочище Стебник – один із тих районів Буковини, які відомі лише місцевим жителям і відданим мандрівникам. Тут знаходиться праліс, вік деяких дерев перевищує 150 років. А серед дерев піднімаються величезні скельні виходи ямненських пісковиків.

Ці скелі – це не просто камені. Науковці дослідили в них Стебницькі печери, які мають осадкове походження та сформувалися ще в палеоцені, приблизно 65 млн років тому. Протягом тисячоліть вода й вітер обробляли скелі, перетворюючи їх на природні скульптури.

В камені утворилися спелеокарстові ніші та гроти – невеликі простори, де колись ховалися дикий звір або, можливо, давні жителі цих гір. Найбільшою рідкістю є натічні форми на правому березі річки Стебник. Для пісковикових скель це незвичне явище, оскільки такі утворення зазвичай трапляються лише в глибоких вапнякових печерах.

За геологічним складом стебницькі скелі дуже схожі на відоме Протяте каміння. Проте, на відміну від "популярного" сусіда, туристів тут значно менше, тож урочище зберігає тишу та затишок. 

Зазначимо, що Національний природний парк Вижницький був створений у 1995 році на території Вижницького району Чернівецької області.

Нагадаємо, що внаслідок зниження рівня води у Дністровському водосховищі почали проявлятися археологічні пам’ятки стародавнього Корманя. Під час досліджень вчені натрапили на залишки житла різних епох, середньовічну та скіфську кераміку, частину кістки мамонта та залізний наральник раннього середньовіччя.

Учені розповіли про унікальні зміни на місці Каховського водосховища

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp