У Вільнюсі представили дослідження про роль РПЦ у поширенні російського впливу в Європі

Про це йшлося на прес-конференції у Вільнюсі, присвяченій презентації міжнародного аналітичного дослідження «Використання релігії як інструменту впливу та загрози безпеці Литви та Європи в контексті російської військової агресії», передає Libertas Fidei.

У ході заходу також було оголошено офіційний початок роботи Міжнародного центру вивчення релігійної свободи Libertas Fidei.

У прес-конференції взяли участь депутат Сейму Литви, колишній прем'єр-міністр Інгріда Шимоніте, політичний оглядач, голова правління Libertas Fidei Вітаутас Бруверіс, а також історик Церкви, релігієзнавець, старший науковий співробітник історичного факультету Вільнюського університету, виконавчий директор центру Libertas Fidei доктор Сергій Шумило.

Представляючи результати дослідження, Сергій Шумило зазначив, що мережа структур Московського Патріархату в Європі є значно ширшою, ніж можна припустити, виходячи виключно з кількості православних парафій.

За представленими ним даними, у країнах Балтії діють близько 215 парафій Московського Патріархату: 52 у Литві, 125 у Латвії та 37 в Естонії.

У всьому Європейському Союзі налічується приблизно 670–700 таких парафій. Проте з урахуванням пов'язаних із нею шкіл, культурних центрів, фондів та інших організацій загальна кількість структур перевищує тисячу.

Особливу увагу приділено зв'язкам релігійних структур РПЦ із російськими розвідувальними службами. Наводячи приклади з європейських країн, Шумило зазначив, що релігійні організації часто використовуються не лише для духовної діяльності, а й для досягнення політичних цілей, поширення впливу та виконання завдань, пов'язаних із забезпеченням інтересів російської держави.

Колишня прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте, яка брала участь у прес-конференції, підкреслила, що структури Московського Патріархату в країні зберігають залежність від рішень, що приймаються в Москві.

«Рішення про те, що відбувається у Литві, хто призначається на посади, хто керуватиме і так далі, приймаються не самостійно. Ці рішення значною мірою залежать від Москви», - заявила Шимоніте.

І. Шимоніте також прокоментувала спроби Естонії на законодавчому рівні розірвати зв'язки Православної Церкви із Московським Патріархатом. За її словами, юридичні рішення власними силами не обов'язково призводять до зміни фактичних і канонічних зв'язків.

За її словами, хоча можливості Московського Патріархату впливати на ситуацію в Литві обмежені, в інших європейських державах релігійні структури можуть набагато активніше використовуватись для втручання у внутрішню політику.

Шимоніте також наголосила на важливості розвитку екзархату Константинопольського патріархату в Литві як альтернативи для православних віруючих.

Водночас, на її думку, оцінка потенційних загроз з боку Московського Патріархату має враховувати діяльність конкретних осіб та можливі порушення законодавства, а не ґрунтуватися виключно на їхній релігійній приналежності.

Голова правління Libertas Fidei Вітаутас Бруверіс наголосив, що діяльність пов'язаних із Московським Патріархатом організацій необхідно розглядати не лише через призму свободи віросповідання, а й у контексті національної безпеки.

На його думку, при оцінці цих структур слід враховувати їхнє використання для поширення російського політичного впливу та просування інтересів Кремля.

Бруверіс також розкритикував публічні контакти представників литовської влади з особами, пов'язаними з Московським Патріархатом, зазначивши, що такі зустрічі можуть надсилати суспільству двозначні сигнали щодо ставлення держави до потенційних загроз.

Презентація дослідження відбулася одночасно із офіційним початком роботи Міжнародного центру вивчення релігійної свободи Libertas Fidei.

Представлене дослідження ставить питання про необхідність більш системного вивчення того, як релігійні інститути використовуються авторитарними державами як інструменти політичного впливу, пропаганди та втручання у внутрішні справи.