Україна через балтійські порти потенційно може експортувати до 20 мільйона тонн зерна, але це дорого - Висоцький

Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства, передає Укрінформ.

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький провів зустріч із міністром у справах регіонів та сільського господарства Естонської Республіки Хендріком Йоганнесом Террасом. Сторони обговорили наслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси, альтернативні маршрути експорту агропродукції, підтримку українських фермерів та подальшу співпрацю між країнами.

Висоцький наголосив, що відновлення безпечного морського експорту залишається ключовим завданням для українського агросектору.

«Близько 70% продукції агропромислового комплексу має йти на зовнішні ринки. Понад 90% агропродукції експортувалися через чорноморські порти. Російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру створюють серйозні ризики для української економіки та стабільності міжнародних продовольчих ланцюгів. Ми розвиваємо альтернативні маршрути, однак їхні можливості обмежені», – зазначив очільник Мінагрополітики.

За його словами, нині альтернативними маршрутами експортується близько 44% необхідних обсягів. Україна може збільшити цей показник до 50%, однак подальше нарощування експорту без відновлення роботи портів є надзвичайно складним.

Сторони акцентували увагу на можливостях використання європейських, зокрема балтійських портів. Проте висока вартість логістики залишається основною перешкодою. Використання балтійського маршруту додає близько 100 доларів США до вартості транспортування однієї тонни українського зерна. За таких умов українські агровиробники не можуть самостійно покривати витрати на транзит через порти Гданська, Клайпеди, Лієпаї чи Гамбурга.

За оцінками української сторони, через балтійські порти потенційно можна експортувати до 20 млн тонн зерна. Для компенсації додаткових логістичних витрат необхідно залучити від 1,5 до 2 млрд доларів США. Україна вже звернулася до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів із пропозицією надати фінансову підтримку для покриття цієї різниці та забезпечення мінімально необхідних обсягів експорту.

Сторони також обговорили питання верифікації походження зерна та протидії можливому використанню європейської логістичної інфраструктури для транзиту зерна з Росії та тимчасово окупованих територій України. Українська сторона готова поділитися з партнерами методикою перевірки походження зерна, розробленою спільно з Великою Британією.

Крім того, сторони обговорили співпрацю в межах Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (IFAD) та підтримку малих фермерів. Україна зацікавлена у залученні додаткових фінансових інструментів, які дозволять забезпечити агровиробників необхідною ліквідністю.

Учасники зустрічі домовилися продовжувати взаємодію для підтримки реформ та зміцнення двосторонньої співпраці між профільними міністерствами.

Як повідомлялося, українським агровиробникам у вересні вдалося суттєво наростити темпи експорту порівняно із серпнем, проте тривале обмеження роботи морських портів залишається одним із головних економічних ризиків для аграрного сектору. За перші 20 днів вересня обсяг аграрного експорту становив 44% від потенційного обсягу з урахуванням поточного виробництва. У серпні цей показник був на рівні близько 30%.

Фото: minagro.gov.ua