На п’ятому році повномасштабної війни розмова про відновлення України починає змінюватися. В Гданську на Конференції з відновлення України URC 2026 уряди, міжнародні установи та бізнес-структури заявили про ширший фокус, підкресливши, що поряд із відновленням існує потреба зміцнити основи економіки України, що прискорить її шлях до європейської інтеграції.
Чимала частина обговорення слушно зосередилася на негайних пріоритетах. Енергетичні системи мають бути відновлені та стійкіші. Критично важлива інфраструктура має бути відбудована. Безпекові можливості України мають бути посилені. Справді, ці пріоритети реконструкції є передумовами для довготермінової стабільності країни.
Проте, крім негайного завдання реконструкції, є і стратегічніший виклик – визначити сектори, які можуть стимулювати довготермінове зростання України та зміцнити її позиції в Європі.
Відповідь не можна знайти, фокусуючись на тому, що пошкодила війна. Її потрібно знайти, зосередившись також на тому, що війна не змогла зруйнувати.
По всій Україні деякі галузі промисловості продовжують створювати цінність за умов, які змусили б чимало економік зупинитися. Вони підтримували експорт, підтримували громади й адаптувалися до нової реальності невизначеності. Сільське господарство є однією з них. І формула “Brains & Grains” («Інтелект і зерно») стала головним лейтмотивом, який лунав з основних майданчиків конференції у Гданську, демонструючи, що конкурентоздатність української економіки ґрунтується на синергії інтелекту, інновацій і потужного аграрного потенціалу.
До повномасштабного вторгнення в 2022 р. сільське господарство було однією з найконкурентніших галузей промисловості України, позиціонуючи країну як ключового постачальника зерна та рослинних олій на ринки Європи, Африки та Близького Сходу, роблячи вагомий внесок у глобальну продовольчу безпеку.
Війна завдала цьому сектору надзвичайного навантаження. Від пошкодженої інфраструктури та порушеної логістики до замінованих земель і нестачі робочої сили – умови були такими самими, як і майже у будь-якій іншій галузі. Проте виробництво тривало, експорт адаптувався, а фермери знайшли способи працювати там, де більшість секторів зупинилися б.
Сільське господарство вже здатне діставати відчутні експортні доходи, залучати інвестиції та стимулювати підвищення продуктивності. Ця стійкість є чіткою основою для відновлення України.
Це надто актуально на шляху України до членства в ЄС. Чимала частина дебатів у Європі зосереджена на тому, як українське сільське господарство конкуруватиме на єдиному ринку. Це питання важливе, але воно неповне. Більша можливість полягає в інтеграції та компліментарності. До прикладу, Європа нині залишається великим імпортером білкових культур для виробництва кормів, тоді як Україна має потенціал стати надійним постачальником сталого рослинного протеїну. Це не лише створює нові можливості для українських виробників, а й посилює продовольчу стійкість ЄС, диверсифікує ланцюги постачання та зменшує залежність від імпорту з інших регіонів світу. В цьому контексті інтеграція України до єдиного ринку може стати прикладом того, як сильні ознаки обох сторін доповнюють одна одну, створюючи додану вартість для всієї Європи.
Україна має масштаби, родючі землі, унікальні ринки експорту й виробників зі світовим досвідом. ЄС пропонує технології, дослідницький потенціал, інвестиційні рамки й доступ до ринків із високою вартістю. В поєднанні ці сильні сторони можуть зміцнити продовольчу безпеку Європи в період зростального кліматичного та геополітичного тиску.
Розкриття цієї можливості потребуватиме кардинальної зміни продуктивності. Саме тут інновації стають вирішальними. В Україні надання фермерам можливості використовувати передове насіння, сучасні засоби захисту рослин і цифрові інструменти у великих масштабах є основою підвищення врожайності, ефективнішого використання ресурсів і зміцнення експортного потенціалу. Відновлення сільськогосподарських угідь є паралельним пріоритетом. Великі площі постраждали від забруднення та мін, що обмежує їх безпечний обробіток. Відновлення потребуватиме розмінування, інвестицій в оцінку ґрунтів і сучасних методів ведення сільського господарства. Водночас відновлення має зосереджуватися на людях. Фермери, сільські підприємці та місцеві громади визначатимуть, чи спричинять інвестиції довготермінове зростання. Зміцнення навичок, доступ до фінансування та місцеві ланцюги створення вартості будуть так само важливими, як і відновлення фізичних активів.
Приватний сектор відіграє тут вирішальну роль. Компанії приносять капітал, технології, дослідницький потенціал і практичний досвід, набутий завдяки довготерміновій співпраці з фермерами. Тут практична співпраця є напрочуд важливою. Це стало очевидним у Гданську, де представники Corteva провели обговорення із зацікавленими сторонами з урядів, фінансових установ, бізнесу та місцевих громад. Окрім участі компанії у заході, багато найважливіших обмінів думок відбулися у прямих розмовах про масштабування наявних зусиль завдяки новим партнерствам і додатковій підтримці для пришвидшення відновлення.
Впродовж поколінь українські поля живили ринки далеко за межами її кордонів. Завдяки сталим інвестиціям, інноваціям і міцнішим партнерствам вони також можуть допомогти зміцнити економічне майбутнє країни в повоєнній відбудові та зробити свій внесок у стійкіші продовольчі системи Європи.
Ігор Тесленко, президент регіону EMEA Corteva Agriscience.