Україна нагрівається швидше за Європу: вчені пояснили, як зміна клімату змінює аграрний бізнес

Україна нагрівається швидше, ніж більшість європейських країн, і це вже кардинально змінює умови для сільського господарства. Через потепління Полісся поступово перетворюється на новий зерново-олійний регіон, тоді як південний Степ дедалі більше потерпає від посух.

Про це повідомили в Інституті агроекології і природокористування НААН, який проаналізував супутникові дані за 1982–2025 роки.

За даними науковців, середня температура в Україні зростає більш ніж на 0,7°C за десятиліття, тоді як у середньому по Європі цей показник становить 0,56°C.

Академік НААН Олександр Тараріко пояснив, що головна причина швидшого нагрівання України – менша лісистість території, ніж у багатьох країнах Європи. Ліси поглинають тепло, утримують вологу та пом'якшують температурні коливання, тому їхній дефіцит робить територію більш вразливою до спеки.

Найбільші зміни зафіксовано на Поліссі, там за останні десятиліття:

• вегетаційний період збільшився з 183 до 218 днів;
• активний ріст рослин починається майже на місяць раніше – вже наприкінці березня;
• середня температура сезону зросла приблизно на 2,3°C.

Це дозволяє вирощувати культури, які раніше вважалися характерними для південних регіонів, зокрема кукурудзу, соняшник, овочі та плодові сади.

Водночас на півдні країни ситуація протилежна: степ перетворюється на територію з високим ризиком посух.

Чому врожаї поки що не падають

Попри значно більш спекотні та посушливі роки, врожайність багатьох культур в Україні продовжує зростати. Науковці вважають, що це не лише завдяки сучасним технологіям, новим сортам та добривам.

Вони висунули гіпотезу, що підвищення концентрації вуглекислого газу (CO₂) в атмосфері допомагає рослинам інтенсивніше фотосинтезувати, економніше використовувати вологу та легше переносити високі температури. Таким чином рослинність частково компенсує негативний вплив потепління.

Водночас зміна клімату створює для агросектору нові проблеми й загрози, науковці звертають увагу на:

• прискорення водної та вітрової ерозії ґрунтів;
• втрату вологи та органічної речовини з грунтів;
• швидше поширення шкідників і хвороб через теплі зими;
• обміління малих річок і деградацію водно-болотних угідь.

У НААН зазначають, що супутниковий моніторинг дозволяє не лише відстежувати кліматичні зміни, а й допомагає аграріям адаптуватися до них – планувати сівозміни, обирати культури та сорти відповідно до нових природних умов, а державі – формувати програми підтримки агросектору.

Бекграунд. Як повідомлялося, аграрний сектор рф потрапив у кризу через дефіцит пального та скорочення кредитування.