«Україна обирає свободу з ризиком, а не мир із рабством»: Стефанчук заявив про справжню мету Росії
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що для України питання завершення війни не може зводитися лише до припинення бойових дій. За його словами, принциповим залишається те, яким буде цей мир і чи збереже Україна свободу, суверенітет та право самостійно визначати своє майбутнє.
Коментуючи цілі Росії, спікер парламенту наголосив, що Москва прагне не просто територіальних поступок, а фактичного підпорядкування України та українського суспільства.
«Росія хоче перетворити наш вільнолюбний народ на мовчазних рабів. Цього ніколи не буде», — заявив Стефанчук.
Він сформулював позицію ще категоричніше: «Україна віддає перевагу свободі з ризиком, ніж миру з рабством».
Мир — але не ціною суверенітету
Заява Стефанчука перегукується з позицією, яку голова Верховної Ради неодноразово озвучував під час переговорів із міжнародними партнерами.
У лютому 2026 року під час робочого візиту до Іспанії він заявляв, що справедливий і тривалий мир можливий лише на умовах, прийнятних для українського народу, — без втрати суверенітету та територій і з відповідальністю держави-агресора.
Стефанчук також наголошував, що війна Росії проти України стосується безпеки далеко за межами самої України. У травні він заявив, що Україна сьогодні захищає не лише власну державність, а й безпеку всього європейського континенту.
Саме тому можливі мирні домовленості, за позицією української влади, повинні передбачати не просто паузу в бойових діях, а умови, які не дозволять Росії використати її для підготовки нового наступу.
Переговори тривають, але Київ наполягає на гарантіях
На тлі дипломатичних зусиль навколо завершення війни українська сторона продовжує переконувати партнерів у необхідності зберігати тиск на Москву.
11 вересня Стефанчук під час зустрічі зі спікером Палати громад Канади Френсісом Скарпаледжою обговорював продовження переговорів, посилення тиску на Росію та координацію партнерів задля досягнення справедливого і тривалого миру. Окремою темою стали останні російські атаки на Україну.
Таким чином, Київ намагається поєднати дипломатичний процес із подальшим зміцненням обороноздатності країни.
Україна, зокрема, продовжує просити партнерів про додаткові системи протиповітряної та протиракетної оборони. Раніше Стефанчук називав серед ключових потреб Patriot, SAMP/T, NASAMS та IRIS-T, а також достатню кількість ракет до цих комплексів.
«Свобода з ризиком» чи «мир із рабством»
Слова Стефанчука фактично описують одну з головних дилем, навколо якої зараз точаться дискусії щодо майбутнього завершення війни.
Україна зацікавлена в припиненні бойових дій і досягненні тривалого миру. Однак Київ наполягає: домовленість не повинна означати відмову від державного суверенітету, права самостійно визначати зовнішньополітичний курс чи створювати умови для нового російського вторгнення.
Для української влади принципове питання полягає не лише в тому, коли припиниться війна, а й у тому, якою буде Україна після її завершення.
Саме цей зміст Стефанчук вклав у тезу про вибір між ризиком і несвободою: навіть за надзвичайно високої ціни війни Україна, за його словами, не готова погоджуватися на мир, який фактично означатиме підпорядкування Росії.
На тлі нових дипломатичних контактів ця позиція набуває особливого значення. Переговори про завершення війни можуть передбачати складні компроміси, однак Київ продовжує проводити червону лінію: мир не повинен перетворитися на втрату української незалежності та свободи.