Україна та Румунія розширюють транспортні коридори: пріоритети для Закарпаття
Разом із Міністром з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколою Калашником, головою Агентства відновлення Іваном Федоровим, головою Чернівецької ОВА Русланом Осипенком, представниками українських відомств та румунськими партнерами в румунській Констанці попрацювали над розширенням логістичних коридорів з Румунією, - повідомив голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
З боку наших сусідів по ЄС до роботи долучилися державний секретар Міністерства транспорту Румунії Іонел Скріоштяну, представники залізниці, портів, митної та прикордонної служб, бізнесу.
Головна тема — розвиток спільної транспортної мережі України та Румунії як частини європейської логістики. Йдеться про автомобільні й залізничні переходи, морські маршрути, збільшення пропускної спроможності кордону та нові можливості для українського експорту.
Окремо в межах роботи тематичних кластерів детально представив закарпатський кейс.
Закарпаття має близько 205 км кордону з Румунією, і для нас його розбудова є одним із ключових інфраструктурних пріоритетів.
Перший результат уже маємо: днями розпочинає роботу довгоочікуваний КПП Біла Церква-Сігету Мармацієй на Тячівщині.
Разом з тим, говорили й про додаткові пункти пропуску.
Зокрема, про відкриття КПП «Хижа — Тарна-Маре» на Берегівщині. Це сполучення свого часу вже існувало, а зараз наше завдання — повернути його на карту діючих міжнародних маршрутів і створити там сучасну інфраструктуру.
Другий важливий проєкт — КПП «Яблунівка — Ремети (Гута)» на Хустщині. Його реалізація вже перейшла у практичну площину: за підтримки програми Interreg NEXT Україна та Румунія працюють над проєктуванням майбутнього пункту пропуску та під’їзної інфраструктури.
Окрема велика тема — залізниця.
Сьогодні на закарпатській ділянці українсько-румунського кордону фактично працює один залізничний перехід «Дякове — Халмеу». Для області з таким географічним положенням цього недостатньо.
Тому порушили питання розвитку додаткових залізничних сполучень із Румунією та формування нових логістичних вузлів. Це важливо не лише для Закарпаття. Це додаткові маршрути українського експорту до ЄС, більша стійкість нашої логістики та менша залежність від кількох перевантажених напрямків.
Саме такі проєкти сьогодні визначають, якою буде Україна після війни. Тому маємо будувати нову транспортну архітектуру України як частини Європейського Союзу.
Дякую Миколі Калашнику, Івану Федорову, Руслану Осипенку, нашим румунським колегам та всім командам, які працюють над цими проєктами.
З румунськими партнерами маємо спільне розуміння: кордон повинен ставати швидшим, сучаснішим і відкритішим для законного руху людей та вантажів.