Українофобія – мотив майже половини злочинів із ненависті в Польщі. ВВС отримала свіжі дані
26-09-2026 23:01
Українофобія була мотивом майже половини всіх злочинів на ґрунті ненависті, скоєних у Польщі в 2026 році. Водночас, за даними польської поліції, українці частіше потерпають від підробки автомобільних номерів і домашнього насильства.
На запит BBC News Україна головне управління польської поліції (пол. Komenda Główna Policji) надало дані щодо громадян України, які постраждали від злочинів у 2022-2026 роках. Ця статистика охоплює майже 80 статей Кримінального кодексу Польщі.
З цих даних випливає, що найбільше українці в Польщі потерпали від звичайної кримінальної злочинності: абсолютна більшість постраждалих українців були жертвами майнових правопорушень.
До цієї категорії входять передусім крадіжки, розбої, привласнення майна та різні види шахрайства. На них припадає понад 66% усіх випадків, у яких потерпілими були українці.
Далі з великим відривом йдуть три категорії:
злочини проти свободи людини – як-от погрози та різні види примушування – це приблизно 5,9%;
злочини проти життя та здоров'я – побиття, бійки, вбивства – також близько 5,9%;
кіберзлочини – кібершахрайство, викрадення даних тощо – становлять майже 3,9% усіх злочинів.
Помітну частку займають також підроблення документів (3,6%), ДТП (3,3%) та домашнє насильство (майже 3%).
На злочини на ґрунті ненависті припадає близько 2,3% усіх випадків.
Нападів на українців дедалі більше?
На рекламному щиті великими червоними літерами написано «WOŁYŃ'43». Перед щитом уздовж розмальованої графіті огорожі проїжджає курʼєр "Glovo" на велосипеді.
Раніше польські медіа повідомляли про зростання кількості нападів на українців у Польщі. За даними видання Rzeczpospolita, за перше півріччя 2026 року українці подали 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті – тоді як за весь 2024-й таких заяв було 267, а за 2025-й – загалом 275.
Отже, роблять висновок журналісти, якщо ця динаміка збережеться, до кінця року кількість таких випадків може сягнути 360: це на 35% більше порівняно з 2024 роком.
Це підтверджують і дані, отримані BBC News Україна.
Цифри, які наводить Rzeczpospolita, випливають зі статистики поліції за чотирма статтями кримінального кодексу Польщі, що стосуються злочинів на ґрунті ненависті:
зневага через національну (релігійну, політичну тощо) належність;
насильство або погроза з мотивів ненависті;
пропаганда фашизму, нацизму та інших тоталітарних режимів;
схвалення або заклик до злочинів проти миру, людяності та воєнних злочинів.
Дані поліції свідчать, що злочини з ненависті до українців у Польщі найчастіше мають форму словесних образ та принижень через походження: це загалом 722 випадки за 2022-2026 роки. Ще 370 випадків стосувалися насильства чи погроз.
Випадки, пов'язані з останніми двома категоріями, є вкрай рідкісними: їх за 4,5 року поліція зафіксувала лише чотири.
За цими ж даними, найнижчі показники щодо злочинів на ґрунті ненависті проти українців були в 2023 році: тоді постраждали 183 громадяни України – майже стільки ж, скільки за перші 6 місяців 2026-го. У 2022 році їх було дещо більше – 192.
За підрахунками BBC News Україна, впродовж минулих 4,5 року зросла не лише абсолютна кількість злочинів на ґрунті ненависті, але й їхня частка серед усіх злочинів, жертвами яких були українці. Якщо у 2023 році вони становили 1,66% випадків (183 з 11028), то у першому півріччі 2026 року – вже 3,49% (179 з 5131).
Утім це все ще менше, ніж випадків домашнього насильства (3,78%), та викрадення номерних знаків (3,59%). Це також в 15 разів менше, ніж випадків шахрайства та крадіжок.
Як реагує польська держава
На тлі безпрецедентної кризи у польсько-українських відносинах через історичну памʼять цього літа Польщу сколихнула хвиля жорстоких нападів на українців. Серед найбільш резонансних справ – знищення магазину у Варшаві через протест продавчині проти антиукраїнських гасел, перевірка на так званий "бандеризм" в офісі українки у Познані та напад на українських дівчат-підліток в автобусі у Бєльсько-Бялій.
На останній інцидент відреагувала майже вся верхівка польського політикуму: зокрема премʼєр Дональд Туск, спікер Сейму Влодзімеж Чажастий, міністр внутрішніх справ Марцін Кєрвінський і багато інших, зокрема правих політиків засудили цей напад.
Наприкінці липня стався черговий інцидент, що набув широкого суспільного розголосу – побиття української пари у Вроцлаві через те, що жінка зробила зауваження у магазині двом полякам, які пройшли без черги перед нею.
Після цього міністр юстиції та генпрокурор Польщі Вальдемар Журек повідомив про призначення 100 прокурорів для розслідування злочинів на ґрунті національної ненависті.
Він заявив, що його відомство вже багато місяців спостерігало наростання хвилі ненависті до іноземців, зокрема громадян України. Проте, як визнав польський генпрокурор, попри велику кількість заяв про злочини на національному ґрунті, лише незначна частина справ доходила до судового розгляду.
На цьому наголошував також омбудсман Польщі Марцін Вйонцек. За його даними, минулого року з 2600 зареєстрованих справ щодо злочинів з ненависті лише 350 завершилися поданням обвинувального акту до суду.
"Це була слабка сторона прокуратури. Тому ми створили таку групу (спеціальних прокурорів. – Ред.). За дуже короткий час уже скерували до суду понад 280 обвинувальних актів, тож зміни в структурі прокуратури спрацювали", – запевнив Вальдемар Журек.
BBC News Україна не могла перевірити цих даних, адже статистика польської поліції охоплює лише виявлені злочини та не враховує кількість поданих заяв.
Учасники вуличної акції з польськими прапорами стоять на міській площі. Одна людина тримає запалений фаєр, від якого підіймається густий дим, на тлі костела. Поруч видно прапор і написом "Волинський геноцид" і зображенням маленької дитини.
Новий антирейтинг
Водночас, на тлі зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті генпрокурор вніс зміни у спосіб їх кваліфікації та моніторингу: для цього передусім розширив їх перелік.
Раніше такі злочини окреслювали шість статей кримінального кодексу (ст. 118, 119, 126а, 255, 256 і 257), що стосувалися зокрема публічних образ, фізичних нападів, пропагування тоталітарних режимів, схвалення та підбурювання до скоєння геноциду чи інших міжнародних злочинів.
Натомість із січня 2026 року цей перелік містить понад 20 статей: туди додали зокрема переслідування (сталкінг), пошкодження майна, наругу над памʼятниками тощо.
BBC News Україна отримала оновлену статистику: на відміну від даних за попередні роки, вона охоплює саме кількість злочинів (а не постраждалих) і виокремлює такі категорії, як українофобія, антисемітизм, ісламофобія, ненависть до ромів та інші.
Згідно з цими даними, серед усіх злочинів на ґрунті ненависті, які зафіксувала польська поліція станом на 25 серпня 2026 року, переважна більшість була мотивована саме ненавистю до українців: 321 випадок з 722. На другому місці цього антирейтингу – расизм і ксенофобія (93 випадки), на третьому – антисемітизм (69).
Подібну тенденцію, зокрема щодо українських дітей у польських школах, соціолог Рафал Панковський пояснює тим, що українці становлять найбільшу групу серед національних меншин у Польщі. Водночас, за його словами, ксенофобська пропаганда спрямована передусім проти людей з України.
Інф.: BBC
На запит BBC News Україна головне управління польської поліції (пол. Komenda Główna Policji) надало дані щодо громадян України, які постраждали від злочинів у 2022-2026 роках. Ця статистика охоплює майже 80 статей Кримінального кодексу Польщі.
З цих даних випливає, що найбільше українці в Польщі потерпали від звичайної кримінальної злочинності: абсолютна більшість постраждалих українців були жертвами майнових правопорушень.
До цієї категорії входять передусім крадіжки, розбої, привласнення майна та різні види шахрайства. На них припадає понад 66% усіх випадків, у яких потерпілими були українці.
Далі з великим відривом йдуть три категорії:
злочини проти свободи людини – як-от погрози та різні види примушування – це приблизно 5,9%;
злочини проти життя та здоров'я – побиття, бійки, вбивства – також близько 5,9%;
кіберзлочини – кібершахрайство, викрадення даних тощо – становлять майже 3,9% усіх злочинів.
Помітну частку займають також підроблення документів (3,6%), ДТП (3,3%) та домашнє насильство (майже 3%).
На злочини на ґрунті ненависті припадає близько 2,3% усіх випадків.
Нападів на українців дедалі більше?
На рекламному щиті великими червоними літерами написано «WOŁYŃ'43». Перед щитом уздовж розмальованої графіті огорожі проїжджає курʼєр "Glovo" на велосипеді.
Раніше польські медіа повідомляли про зростання кількості нападів на українців у Польщі. За даними видання Rzeczpospolita, за перше півріччя 2026 року українці подали 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті – тоді як за весь 2024-й таких заяв було 267, а за 2025-й – загалом 275.
Отже, роблять висновок журналісти, якщо ця динаміка збережеться, до кінця року кількість таких випадків може сягнути 360: це на 35% більше порівняно з 2024 роком.
Це підтверджують і дані, отримані BBC News Україна.
Цифри, які наводить Rzeczpospolita, випливають зі статистики поліції за чотирма статтями кримінального кодексу Польщі, що стосуються злочинів на ґрунті ненависті:
зневага через національну (релігійну, політичну тощо) належність;
насильство або погроза з мотивів ненависті;
пропаганда фашизму, нацизму та інших тоталітарних режимів;
схвалення або заклик до злочинів проти миру, людяності та воєнних злочинів.
Дані поліції свідчать, що злочини з ненависті до українців у Польщі найчастіше мають форму словесних образ та принижень через походження: це загалом 722 випадки за 2022-2026 роки. Ще 370 випадків стосувалися насильства чи погроз.
Випадки, пов'язані з останніми двома категоріями, є вкрай рідкісними: їх за 4,5 року поліція зафіксувала лише чотири.
За цими ж даними, найнижчі показники щодо злочинів на ґрунті ненависті проти українців були в 2023 році: тоді постраждали 183 громадяни України – майже стільки ж, скільки за перші 6 місяців 2026-го. У 2022 році їх було дещо більше – 192.
За підрахунками BBC News Україна, впродовж минулих 4,5 року зросла не лише абсолютна кількість злочинів на ґрунті ненависті, але й їхня частка серед усіх злочинів, жертвами яких були українці. Якщо у 2023 році вони становили 1,66% випадків (183 з 11028), то у першому півріччі 2026 року – вже 3,49% (179 з 5131).
Утім це все ще менше, ніж випадків домашнього насильства (3,78%), та викрадення номерних знаків (3,59%). Це також в 15 разів менше, ніж випадків шахрайства та крадіжок.
Як реагує польська держава
На тлі безпрецедентної кризи у польсько-українських відносинах через історичну памʼять цього літа Польщу сколихнула хвиля жорстоких нападів на українців. Серед найбільш резонансних справ – знищення магазину у Варшаві через протест продавчині проти антиукраїнських гасел, перевірка на так званий "бандеризм" в офісі українки у Познані та напад на українських дівчат-підліток в автобусі у Бєльсько-Бялій.
На останній інцидент відреагувала майже вся верхівка польського політикуму: зокрема премʼєр Дональд Туск, спікер Сейму Влодзімеж Чажастий, міністр внутрішніх справ Марцін Кєрвінський і багато інших, зокрема правих політиків засудили цей напад.
Наприкінці липня стався черговий інцидент, що набув широкого суспільного розголосу – побиття української пари у Вроцлаві через те, що жінка зробила зауваження у магазині двом полякам, які пройшли без черги перед нею.
Після цього міністр юстиції та генпрокурор Польщі Вальдемар Журек повідомив про призначення 100 прокурорів для розслідування злочинів на ґрунті національної ненависті.
Він заявив, що його відомство вже багато місяців спостерігало наростання хвилі ненависті до іноземців, зокрема громадян України. Проте, як визнав польський генпрокурор, попри велику кількість заяв про злочини на національному ґрунті, лише незначна частина справ доходила до судового розгляду.
На цьому наголошував також омбудсман Польщі Марцін Вйонцек. За його даними, минулого року з 2600 зареєстрованих справ щодо злочинів з ненависті лише 350 завершилися поданням обвинувального акту до суду.
"Це була слабка сторона прокуратури. Тому ми створили таку групу (спеціальних прокурорів. – Ред.). За дуже короткий час уже скерували до суду понад 280 обвинувальних актів, тож зміни в структурі прокуратури спрацювали", – запевнив Вальдемар Журек.
BBC News Україна не могла перевірити цих даних, адже статистика польської поліції охоплює лише виявлені злочини та не враховує кількість поданих заяв.
Учасники вуличної акції з польськими прапорами стоять на міській площі. Одна людина тримає запалений фаєр, від якого підіймається густий дим, на тлі костела. Поруч видно прапор і написом "Волинський геноцид" і зображенням маленької дитини.
Новий антирейтинг
Водночас, на тлі зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті генпрокурор вніс зміни у спосіб їх кваліфікації та моніторингу: для цього передусім розширив їх перелік.
Раніше такі злочини окреслювали шість статей кримінального кодексу (ст. 118, 119, 126а, 255, 256 і 257), що стосувалися зокрема публічних образ, фізичних нападів, пропагування тоталітарних режимів, схвалення та підбурювання до скоєння геноциду чи інших міжнародних злочинів.
Натомість із січня 2026 року цей перелік містить понад 20 статей: туди додали зокрема переслідування (сталкінг), пошкодження майна, наругу над памʼятниками тощо.
BBC News Україна отримала оновлену статистику: на відміну від даних за попередні роки, вона охоплює саме кількість злочинів (а не постраждалих) і виокремлює такі категорії, як українофобія, антисемітизм, ісламофобія, ненависть до ромів та інші.
Згідно з цими даними, серед усіх злочинів на ґрунті ненависті, які зафіксувала польська поліція станом на 25 серпня 2026 року, переважна більшість була мотивована саме ненавистю до українців: 321 випадок з 722. На другому місці цього антирейтингу – расизм і ксенофобія (93 випадки), на третьому – антисемітизм (69).
Подібну тенденцію, зокрема щодо українських дітей у польських школах, соціолог Рафал Панковський пояснює тим, що українці становлять найбільшу групу серед національних меншин у Польщі. Водночас, за його словами, ксенофобська пропаганда спрямована передусім проти людей з України.
Інф.: BBC
Коментарі
Источник:
Воля народу