Помилково думати, що жестова мова єдина для всіх або це просто перекладені руками слова. Насправді це повністю самостійна мова зі власною граматикою, будовою речень та навіть місцевими діалектами.
Десятиліттями в радянські часи її фактично намагалися знищити: таврували як «дефект», карали дітей у школах за жести й насильно підганяли під стандарти РФ. Сьогодні ж спільнота активно очищує мову від російського спадку та створює нові слова, продиктовані війною.
«Останніми роками відбувається дуже суттєвий відхід української жестової мови від запозичень і кальок з російської. Це цілий процес, в якому задіяна спільнота нечуючих людей. Спеціальна творча група при Українському товаристві глухих займається саме цією дерусифікацією: вони вивчають жестові позначення в різних регіонах України та намагаються відсіяти російські кальки», — пояснює заступниця директора Спеціальної школи №2 м. Житомир Галина Кострікіна.
Детальніше про сучасну українську жестову мову розповідаємо у сюжеті прикріпленому зверху.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як у Житомирі працює оновлений інклюзивно-ресурсний центр для дітей з особливими освітніми потребами.
