Українцям за кордоном спростять оформлення майна дітей, але посилять перевірку довіреностей: що зміниться в консульствах
Українцям за кордоном оновили правила вчинення нотаріальних дій у консульствах — зокрема щодо дітей, майна та довіреностей. Новий наказ Мін’юсту та МЗС визначає, як консули перевірятимуть документи, посвідчуватимуть згоди батьків на правочини за участю дітей та оформлюватимуть представництво.
Наказ Мін’юсту та МЗС від 4 серпня 2026 року № 2037/5/402, зареєстрований у Мін’юсті 12 серпня 2026 року за № 1141/46535. Базове Положення діє з 2004 року та затверджене наказом Мін’юсту і МЗС від 27 грудня 2004 року № 142/5/310.
Чому виникла необхідність у змінах
Новий наказ прямо пов’язаний із Законом України від 25 березня 2026 року № 4824-IX, яким було змінено правила вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб. Закон набрав чинності 25 травня 2026 року, а його прикінцеві положення зобов’язали органи виконавчої влади привести власні нормативно-правові акти у відповідність із ним.
Закон № 4824-IX суттєво оновив правила вчинення правочинів щодо майна малолітніх та неповнолітніх осіб. Зокрема, він визначив випадки, коли потрібні дозвіл органу опіки та піклування і нотаріально посвідчена згода другого з батьків, а також передбачив виняток для безоплатного набуття дитиною майна.
Тому новий наказ значною мірою має характер приведення спеціального консульського порядку у відповідність до оновлених положень цивільного та сімейного законодавства.
Водночас зміни не обмежуються лише правочинами в інтересах дітей. Наказ також уточнює перелік нотаріальних дій консулів, правила роботи з представниками, перевірки довіреностей, оформлення згоди на правочини та окремі правила щодо спільного майна подружжя.
Що змінилося
Однією з найбільш помітних змін стало оновлення пункту 3.1.4 Положення. Тепер у ньому безпосередньо відтворено нові правила щодо участі дітей у правочинах.
Новим наказом передбачено, що правочини від імені малолітніх осіб та осіб, визнаних недієздатними, вчиняють батьки, усиновлювачі або опікуни. Для правочинів, передбачених частиною другою статті 177 Сімейного кодексу України, встановлено вимогу щодо нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, якщо правочин вчиняє лише один із них.
Йдеться про правочини з майном малолітніх дітей: якщо від імені дитини їх вчиняє один із батьків, у визначених законом випадках він має отримати нотаріально посвідчену згоду другого з батьків.
При цьому наказ прямо передбачає випадки, коли така згода другого з батьків не потрібна. Йдеться, зокрема, про ситуації, коли один із батьків перебуває в полоні або заручниках, інтернований у нейтральній державі, зник безвісти за особливих обставин, визнаний безвісно відсутнім, понад шість місяців проживає окремо від дитини та не бере участі в її вихованні й утриманні, або коли місце його проживання невідоме.
Окремо закріплено правило, за яким правочин, за яким малолітня чи неповнолітня особа безоплатно набуває у власність майно, у тому числі нерухомість, користувачем якої вона є, вчиняється без дозволу органу опіки та піклування.
Зміни торкнулися і правочинів неповнолітніх. Тепер для правочинів, передбачених частиною другою статті 177 Сімейного кодексу, Положення вимагає нотаріально посвідченої згоди батьків, усиновлювачів або піклувальника.
Ще одна нова вимога стосується шлюбного договору. Якщо його укладають неповнолітні до реєстрації шлюбу, тепер необхідна нотаріально посвідчена згода батьків, усиновлювачів або піклувальника. Раніше Положення передбачало письмову згоду, справжність підписів на якій мала бути засвідчена в нотаріальному порядку.
Нові правила для консулів
Окремий блок змін стосується перевірки представників. Новим наказом встановлено, що під час учинення нотаріальної дії за участю уповноваженого представника консул перевіряє не лише його особу, дієздатність та обсяг повноважень, а й відсутність факту смерті довірителя-фізичної особи за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Якщо довіритель є юридичною особою, консул має перевірити відсутність факту її припинення за відомостями Єдиного державного реєстру. За наявності доступу до Єдиного реєстру довіреностей консул також зобов’язаний перевірити дійсність довіреності. Витяг із Реєстру долучається до примірника правочину, який залишається у справах консула.
Таким чином, нове регулювання деталізує перевірку актуальності представницьких повноважень безпосередньо під час учинення нотаріальної дії.
Зміни стосуються і згоди на розпорядження спільним майном подружжя. Якщо документ про право власності оформлений на одного з подружжя, для розпорядження спільним майном, крім правочинів щодо відчуження або іпотеки нерухомості, консулу має бути надана нотаріально посвідчена згода другого з подружжя.
При цьому тепер прямо встановлено, що якщо у такій згоді зазначені конкретна особа, юридична особа або умови розпорядження майном, консул під час посвідчення відповідного правочину повинен перевірити дотримання цих вимог та умов.
Новий наказ також доповнює Положення окремим пунктом про посвідчення згоди на вчинення правочинів. Консул посвідчує таку згоду за усним зверненням заінтересованої особи, а сама згода може містити не лише обов’язкові відомості про особу та конкретні дії, на які вона надається, а й інші умови та строк її дії.
Це нове для Положення самостійне регулювання процедури посвідчення згоди на правочини, яке раніше не було виділене в окремий пункт.
Водночас наказ звужує перелік нотаріальних дій, які можуть учиняти консули. Із підпункту 7 пункту 1.3 глави 1 виключено окремий вид нотаріальної дії. Раніше цей підпункт передбачав засвідчення справжності кваліфікованого електронного підпису на електронних документах.
Також уточнено перелік договорів, які не посвідчуються консулом. Нова редакція прямо охоплює договори про відчуження та заставу, зокрема житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні.
Окремо змінено термінологію — замість формулювання «засвідчують вірність» використовується «засвідчують справжність».
Ще одна практична новела стосується посвідчувальних написів та свідоцтв. Якщо для конкретної нотаріальної дії немає відповідної затвердженої форми, консул зможе застосувати форму, яка найбільше відповідає такій дії, використовуючи окремі елементи інших форм, або поєднувати декілька форм. Це дає нормативну основу для оформлення нотаріальних дій, для яких відсутня безпосередньо передбачена форма документа.
Отже, наказ Мін’юсту та МЗС № 2037/5/402 насамперед приводить порядок учинення нотаріальних дій у дипломатичних представництвах і консульських установах у відповідність до Закону № 4824-IX, який змінив правила вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб. Водночас документ містить ширший комплекс змін.
Варто зазначити, що нові правила поки не набрали чинності — наказ передбачає їх введення в дію з дня, наступного за днем офіційного опублікування.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
