Укрпошта повернула повістку з позначкою «адресат відсутній»: чоловік отримав штраф ТЦК у 17 тисяч і пішов до суду

Деснянський районний суд міста Чернігова розглянув адміністративну справу № 750/8069/26 за позовом військовозобов’язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Суд дослідив обставини направлення повістки, порядок її вручення та дійшов висновку, що належного оповіщення позивача про виклик до ТЦК не було, у зв’язку з чим скасував постанову про накладення штрафу у розмірі 17 000 грн і закрив провадження у справі.

Суть справи

Адвокат в інтересах позивача звернулася до суду з адміністративним позовом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 5 лютого 2026 року № 50 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Як встановив суд, 24 грудня 2025 року уповноважена особа ТЦК видала повістку № 6236160, відповідно до якої позивач мав з’явитися 3 січня 2026 року о 09:00 до відповідного територіального центру комплектування для уточнення даних. Того ж дня повістку направили поштою за адресою, зазначеною для позивача, рекомендованим поштовим відправленням № R067067321011. 31 грудня 2025 року на поштовому конверті було зроблено відмітку «адресат відсутній», після чого відправлення повернули відправнику без вручення повістки позивачу.

21 січня 2026 року черговий військовослужбовець ТЦК склав щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення № 50. У ньому зазначалося, що позивач не з’явився за викликом відповідно до повістки № 6236160 на 09:00 3 січня 2026 року, чим порушив абзац восьмий частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Протокол передбачав відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

У протоколі також було зазначено дату, час та місце розгляду справи. У графі щодо пояснень і зауважень містилося зазначення про те, що повістку не було отримано.

5 лютого 2026 року за результатами розгляду протоколу тимчасово виконуючий обов’язки начальника ТЦК виніс постанову № 50. Позивача притягнули до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та наклали штраф у розмірі 17 000 грн. Підставою стало те, що він не з’явився 3 січня 2026 року о 09:00 до ТЦК для визначення призначення на особливий період та уточнення даних.

Позивач не погодився з постановою. Представник зазначав, що повістка фактично не була вручена, а під час її надсилання та притягнення до адміністративної відповідальності було допущено процедурні порушення. Зокрема, ставилося під сумнів дотримання вимог до складення протоколу, наявність у військовослужбовця повноважень на його складення, а також належність дій поштового оператора щодо повідомлення адресата про надходження повістки.

Представник відповідача заперечував проти позову. ТЦК посилався на те, що рекомендоване поштове відправлення з повісткою є належним доказом її вручення, а військовослужбовець, який склав протокол, був уповноважений на такі дії відповідним наказом. Відсутність його підпису в одній із граф протоколу відповідач вважав формальним недоліком, який не спростовує факту адміністративного правопорушення.

Позиція суду

Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення має бути доведена відповідними доказами.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких уповноважений орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд врахував, що частина третя статті 210-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. При цьому в Україні з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан, запроваджений Указом Президента України № 64/2022.

Суд також навів положення статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до яких громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до територіального центру комплектування у строк та місце, зазначені в повістці. У разі отримання повістки про виклик громадянин має з’явитися у визначені в ній місце та строк, а у разі неприбуття — у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття, повідомити про причини неявки та надалі прибути у строк, що не перевищує семи календарних днів.

Водночас суд встановив, що надані до позову поштові документи підтверджують лише факт направлення повістки. Повістка № 6236160 була повернута ТЦК без вручення позивачу з відміткою «адресат відсутній».

Окремо суд проаналізував порядок підтвердження оповіщення військовозобов’язаного про виклик, встановлений пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Суд звернув увагу, що у разі надсилання повістки поштою належним підтвердженням оповіщення є, зокрема, день отримання поштового відправлення, день проставлення відмітки про відмову отримати його або день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою нею ТЦК під час уточнення облікових даних, а також за відповідних умов — за адресою задекларованого або зареєстрованого місця проживання.

Разом із тим суд врахував зміни до Правил надання послуг поштового зв’язку, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2024 року № 1147. Відповідно до цих правил рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» мають вручатися особисто адресату. Якщо адресат відсутній за вказаною адресою, працівник поштового зв’язку повинен повідомити його за наявним номером телефону та/або залишити в абонентській поштовій скриньці повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після такого інформування адресат не з’являється за листом, працівник пошти робить відповідну відмітку та повертає відправлення відправнику.

Суд сформулював висновок, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: повістка має бути направлена за адресою, повідомленою військовозобов’язаним під час оновлення даних, або за адресою його реєстрації, а також мають бути відомості про спробу вручити повістку особі. Така спроба має наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або її невручення через відмову отримати повістку чи відсутність адресата за відповідною адресою.

У цій справі повістку безпосередньо позивачу не вручали, а працівник пошти проставив відмітку «адресат відсутній».

Суд погодився з доводами позивача про те, що повістку він не отримав у зв’язку з неналежним повідомленням оператором поштового зв’язку про її надходження. На копії поштового конверта був відсутній номер мобільного телефону позивача, хоча такий номер перебував у розпорядженні ТЦК. Це підтверджувалося витягом із військово-облікового документа, сформованим у мобільному застосунку «Резерв+» та долученим до позовної заяви.

Таким чином, суд встановив, що поштовий оператор не мав можливості повідомити позивача про надходження повістки за номером телефону, оскільки відповідач не зазначив відповідну інформацію під час відправлення поштового відправлення. Крім того, у матеріалах справи були відсутні докази того, що до абонентської поштової скриньки позивача вкладали повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність доказів дотримання поштовим оператором процедури, передбаченої Правилами надання послуг поштового зв’язку, під час направлення повістки № 6236160.

Суд зазначив, що встановлені обставини позбавили позивача можливості отримати повідомлення за наявним номером телефону та/або відповідне повідомлення за адресою. Суд визнав це істотним порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції у цій категорії відправлень, оскільки необізнаність особи про виникнення певного обов’язку не може свідчити про умисне його невиконання.

З огляду на це суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних і допустимих доказів оповіщення позивача про виклик до ТЦК за повісткою № 6236160 від 24 грудня 2025 року.

У підсумку суд встановив, що відповідач не довів порушення позивачем вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Тому суд визнав постанову протиправною, скасував її та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду

Оскільки позов було задоволено, суд застосував частину першу статті 139 КАС України, відповідно до якої судові витрати сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Суд постановив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

У результаті суд задовольнив позов, визнав протиправною та скасував постанову від 5 лютого 2026 року № 50 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, закрив провадження у справі у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.