«Укртрансгаз» незаконно звільнив начальницю юрвідділу – суд поновив її на роботі та присудив 704 тисячі грн

23-09-2026 14:56
news-image
Оболонський районний суд Києва визнав незаконним звільнення працівниці під час скорочення штату, поновив її на посаді та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Оболонський районний суд Києва визнав незаконним звільнення начальниці відділу юридичного супроводу «Укртрансгазу», поновив її на роботі та присудив понад 703 тисячі гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обставини справи

1 червня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва розглянув у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом працівниці до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

23 жовтня 2024 року позивачка звернулася до суду. Вона просила визнати незаконним і скасувати наказ про звільнення від 24 вересня 2024 року № 639-к, поновити її на посаді начальника відділу юридичного супроводу ліцензованої діяльності на ринку природного газу департаменту правового забезпечення на умовах, які існували на дату звільнення.

Також позивачка просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 вересня 2024 року до дня ухвалення рішення та 800 000 гривень моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що 16 липня 2024 року її як начальницю відділу ознайомили з попередженням про вивільнення у зв’язку зі скороченням штату працівників. 24 вересня 2024 року їй вручили наказ про звільнення.

У структурі «Укртрансгазу» вона безперервно працювала з березня 2015 року, обіймаючи керівні посади.

За словами позивачки, на початку 2023 року юридична служба товариства складалася з департаменту правового забезпечення та департаменту судової роботи. У жовтні 2023 року стало відомо про заплановану зміну структури юридичної служби. Підставами для реорганізації називали раціональне використання трудових ресурсів, оптимізацію чисельності працівників та уникнення дублювання функцій.

Позивачка вказувала, що після реорганізації її не перевели та не перемістили до новостворених підрозділів, хоча її підлеглі вже виконували трудові функції у новоствореному відділі. Про строки або можливість такого переведення її не повідомляли.

Вона також зазначала, що роботодавець обмежив її трудову функцію, перемістив із центрального офісу та обмежив доступ до робочих завдань.

На думку позивачки, відповідач не здійснив реального порівняння кваліфікації та продуктивності праці працівників і не врахував її переважне право на залишення на роботі.

Представник «Укртрансгазу» проти позову заперечував. Він зазначав, що працівницю законно звільнили у зв’язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України внаслідок реорганізації, яка призвела до змін в організації виробництва та праці.

За твердженням відповідача, працівницю письмово попередили про звільнення та запропонували їй перелік вакантних посад. Вона виявила бажання бути призначеною на посади уповноваженого з антикорупційної діяльності та начальника департаменту охоронних заходів, однак призначення не відбулося через невідповідність кваліфікаційним вимогам.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд установив, що позивачка працювала в товаристві з 16 березня 2015 року. В організаційній структурі «Укртрансгазу» функціонував департамент правового забезпечення, до складу якого входив відділ юридичного супроводу ліцензованої діяльності на ринку природного газу, який вона очолювала.

Наказом від 18 жовтня 2023 року розпочали процедуру структурної реорганізації юридичних підрозділів. Згодом затвердили положення про новостворені підрозділи та нову організаційну структуру.

Наказами від 19 та 20 червня 2024 року ліквідували департамент правового забезпечення, департамент судової роботи та відповідні посади, а також затвердили зміни до штатного розпису.

16 липня 2024 року позивачку попередили про звільнення у зв’язку зі скороченням її посади та одночасно надали перелік вакантних посад.

Працівниця зверталася із заявами про призначення на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності та пройшла відповідне навчання. Однак 16 вересня 2024 року цю посаду вивели зі штатного розпису.

Також позивачка зверталася щодо посади начальника департаменту охоронних заходів, однак їй повідомили про невідповідність кваліфікаційним вимогам.

24 вересня 2024 року її звільнили у зв’язку зі скороченням штату працівників.

З 4 червня 2025 року позивачка працевлаштувалася в іншому товаристві на посаді начальника управління.

Правове регулювання та оцінка суду

Стаття 43 Конституції України гарантує право на працю та захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути розірваний у разі змін в організації виробництва і праці, зокрема скорочення чисельності або штату працівників.

Стаття 42 КЗпП України передбачає, що при скороченні чисельності чи штату працівників переважне право на залишення на роботі мають працівники з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

За статтею 49-2 КЗпП України роботодавець зобов’язаний персонально попередити працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці та запропонувати іншу роботу.

Суд також послався на пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів». У ньому зазначено, що суди мають з’ясувати, чи дійсно відбулися зміни в організації виробництва і праці, чи дотримано вимог законодавства та чи користувався працівник переважним правом на залишення на роботі.

Крім того, суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 569/4763/16-ц. Відповідно до неї визначальними критеріями для встановлення переважного права є рівень кваліфікації працівника та продуктивність його праці. Роботодавець має перевірити, хто з працівників має вищу або нижчу кваліфікацію та продуктивність праці.

Суд установив, що в організаційній структурі «Укртрансгазу» дійсно відбулися зміни, а посаду позивачки було скорочено.

Водночас суд звернув увагу, що організаційні зміни розпочалися ще в жовтні 2023 року. Після створення нових підрозділів відповідач шляхом переведення працевлаштовував інших працівників.

При цьому рішення про скорочення посади позивачки було прийнято вже після того, як інші працівники зайняли вакантні посади у новостворених підрозділах.

Суд зазначив, що закон не покладає на працівника обов’язку вчиняти активні ініціативні дії для збереження свого робочого місця. Саме роботодавець повинен вжити всіх можливих заходів для забезпечення працевлаштування працівника.

На думку суду, такими діями відповідач штучно створив перешкоди для збереження позивачкою роботи, чим нівелював гарантії, передбачені статтею 42 КЗпП України.

Суд також врахував, що серед запропонованих вакантних посад позивачка погодилася на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності та пройшла необхідне навчання. Однак 16 вересня 2024 року відповідач вивів цю посаду зі штатного розпису.

При цьому суду не надали доказів об’єктивних причин, з яких рішення про працевлаштування позивачки на цю посаду не було прийнято раніше.

У результаті суд дійшов висновку, що «Укртрансгаз» порушив вимоги статей 42 та 49-2 КЗпП України.

Що вирішив суд

Оболонський районний суд Києва у справі № 756/13398/24 позов задовольнив частково.

Суд визнав незаконним та скасував наказ № 639 від 24 вересня 2024 року про звільнення позивачки з посади начальника відділу юридичного супроводу ліцензованої діяльності на ринку природного газу департаменту правового забезпечення АТ «Укртрансгаз».

Позивачку поновили на цій посаді.

Також із АТ «Укртрансгаз» на її користь стягнули середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 703 760 гривень 40 копійок за період із 25 вересня 2024 року до 3 червня 2025 року включно, з урахуванням подальшого працевлаштування. Із цієї суми мають бути утримані податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Крім того, суд стягнув із відповідача 10 000 гривень моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Також із АТ «Укртрансгаз» на користь держави стягнуто судовий збір у загальному розмірі 8 468 гривень 80 копійок.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ