Архівні фотографії, виявлені на одному з інтернет-аукціонів, дозволили дослідникам історії автопрому зафіксувати вкрай рідкісний екземпляр німецької військової техніки на вулицях Києва періоду Другої світової війни. На знімку, датованому 1942 роком, перед Маріїнським палацом зображено позашляховик Tempo G 1200. Цей автомобіль, випущений компанією Vidal & Sohn Tempo-Werk GmbH, був справжнім технологічним викликом свого часу, демонструючи неординарні інженерні рішення, що значно випереджали тогочасні стандарти. Сьогодні модель вважається надзвичайною рідкістю, адже за період з 1936 по 1943 роки було виготовлено лише 1243 екземпляри, і жоден із них, за наявними даними, не зберігся на території України до наших днів.
Конструктивна особливість Tempo G 1200 полягала у використанні схеми з двома силовими агрегатами. Кожен із двох 2-циліндрових двотактних двигунів, що видавали по 19 кінських сил, був закріплений на окремій осі — один спереду, інший ззаду. Кожен мотор мав власну трансмісію, що дозволяло водієві керувати потужністю залежно від дорожніх умов: під час руху рівними дорогами можна було використовувати лише один агрегат для економії пального, тоді як за умов важкого бездоріжжя залучалися обидва двигуни, забезпечуючи повноцінний повний привід. Така система, попри свою складність у обслуговуванні, забезпечувала машині унікальну живучість та прохідність, необхідну для штабних та розвідувальних завдань на фронті.
ДИВИШСЯ ЧС-2026?  |
Фанатка Хорватії відверто нарядилася на матч з Англією |
Технологічний прорив та специфіка експлуатації німецького всюдихода
Окрім незвичної силової установки, автомобіль вражав своєю ходовою частиною. Усі чотири колеса були керованими, що значно покращувало маневреність у обмежених умовах, а запасні колеса, розташовані по бортах кузова, могли вільно обертатися, запобігаючи «сіданню» машини на «черево» під час подолання перешкод. Незалежна підвіска забезпечувала відносно плавний хід, що було критично важливо для транспортування офіцерського складу та спеціального обладнання. Вага конструкції становила близько 1160 кг, що дозволяло автомобілю почуватися впевнено на розмитих ґрунтах. Тим не менш, складність у ремонті та обслуговуванні одночасно двох двигунів та двох трансмісій в польових умовах стала однією з причин, чому в 1943 році німецьке військове керівництво ухвалило рішення про стандартизацію парку техніки та повне припинення серійного випуску цієї моделі.
Варто зазначити, що на тому ж фото з Києва 1942 року поруч із Tempo G 1200 можна помітити ще один автомобіль, який має реєстраційний номерний знак RKU. Індекс RKU вказує на приналежність до адміністративного утворення Рейхскомісаріат Україна, яке існувало в окупаційній зоні. Попри високу якість знімка, ідентифікація другого авто досі залишається загадкою для фахівців Історичного Автоклубу. Виявлення таких фотографій має величезне значення для істориків, оскільки вони дозволяють не лише детально вивчити технічні аспекти рідкісних машин, а й глибше зрозуміти логістичну складову періоду окупації. Tempo G 1200 залишився в історії як приклад сміливого, але малосерійного інженерного експерименту, який так і не став масовим рішенням для німецької армії, поступившись місцем більш простим та надійним аналогам, таким як легендарний Volkswagen Type 82 Kübelwagen.