Уряду дають три дні на скасування нових правил бронювання: депутати запропонували не ризикувати світлом і теплом перед зимою
Нові правила бронювання ще не встигли стати зрозумілими для бізнесу, а народні депутати вже пропонують їх скасувати. У Верховній Раді 16 жовтня зареєстрували проєкт постанови № 16160, яким пропонують рекомендувати Кабінету Міністрів протягом трьох календарних днів переглянути рішення від 13 жовтня 2026 року та скасувати відповідну урядову постанову.
Причина — побоювання, що обмеження бронювання можуть залишити критично важливі підприємства без людей, необхідних для роботи під час війни.
Але в цій історії є ще один камінь спотикання: новий Координаційний центр, від рекомендацій якого може залежати критичний статус підприємств. НАЗК вже знайшло в запропонованому механізмі корупційні ризики, та і депутати хочуть обмежити вплив Центру.
Забронювали електриків — а хто відновлюватиме світло після обстрілів?
У пояснювальній записці до проєкту №16160 депутати попереджають: скорочення можливостей бронювання може вдарити по підприємствах, які забезпечують країну електроенергією, теплом і водою.
Йдеться про електриків, працівників котелень, тепломереж, водоканалів та аварійних служб. Ці фахівці потрібні не лише для звичайної роботи підприємств. Після ракетних і дронових атак саме вони мають виходити на аварійні об’єкти, ремонтувати мережі й відновлювати постачання.
І якщо підприємство не зможе зберегти необхідну кількість працівників, наслідки, як застерігають автори постанови, відчують не лише роботодавці.
Ремонти можуть тривати довше. Відновлення пошкоджених об’єктів — затримуватися. А перебої зі світлом, теплом і водою — ставати серйознішою проблемою для населення.
Особливими фарбами заграє це питання перед зимою, коли комунальні служби мають працювати цілодобово, а сам уряд попереджає українців про «надважку зиму».
Депутати також попереджають про ризики для оборонних замовлень, виробництва товарів першої необхідності та податкових надходжень.
Новий Координаційний центр: підприємство може втратити критичний статус через рекомендацію
Урядова модель бронювання передбачає появу Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних.
За проєктом змін до постанови Кабміну №76, державні органи, які розглядають документи підприємств щодо критичного статусу, мають перевіряти їх протягом десяти робочих днів і передавати до Центру для отримання пропозицій та рекомендацій.
А як довго Центр може розглядати документи підприємства? У проєкті не визначили граничного строку для такої роботи. Не встановили й вичерпних підстав, за яких Центр може надати негативну рекомендацію.
На це звернуло увагу Національне агентство з питань запобігання корупції.
У висновку антикорупційної експертизи НАЗК попередило, що відсутність чітких правил створює умови для непрозорого розгляду документів і можливих зловживань.
Тобто підприємству пропонують пройти новий етап погодження, але не дають чіткої відповіді, скільки часу він триватиме та за якими критеріями оцінюватимуть документи.
Для бізнесу, який залежить від можливості зберегти ключових працівників, така невизначеність має цілком практичне значення.
«Можуть бути» чи «є»: два слова, від яких залежить критичний статус
Найцікавіша суперечність прихована у двох словах.
Проєкт урядових змін передбачав, що рекомендації Координаційного центру «можуть бути» підставою для скасування критично важливого статусу підприємства. НАЗК побачило в цьому корупційний ризик.
Адже за однакових обставин один уповноважений орган може врахувати рекомендацію Центру й позбавити підприємство статусу, а інший — не врахувати.
Тому агентство запропонувало замінити «можуть бути» на «є».
Фактично рекомендація Центру мала б отримати визначеніше юридичне значення. Але є проблема: НАЗК одночасно вказало, що для самого Центру не прописані чіткі строки та підстави ухвалення негативних рекомендацій.
Автори проєкту постанови №16160 пропонують піти іншим шляхом.
Вони хочуть прямо записати, що Координаційний центр є лише консультативно-дорадчим органом. Він не повинен самостійно визначати, змінювати чи скасовувати критерії бронювання або статус критично важливих підприємств.
А його рекомендації, на думку депутатів, узагалі не мають породжувати правових наслідків.
НАЗК пропонувало зробити рекомендації Центру більш юридично визначеними. Депутати хочуть, щоб вони залишалися лише порадами.
І це вже питання не просто технічного погодження документів, а реального впливу нового органу на можливість підприємств бронювати працівників.
Багатодітних працівників приберуть із формули — і бронювання стане менше?
Ще одна проблема, на яку звернуло увагу НАЗК, стосується розрахунку кількості працівників, яких можна забронювати.
У проєкті урядових змін пропонувалося виключити із загальної кількості військовозобов’язаних працівників осіб, які вже мають відстрочку з інших законних підстав.
Наприклад, працівників, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей.
Така зміна може зменшити базу, від якої розраховують квоту бронювання, а отже — і кількість інших працівників, яких підприємство чи установа зможе забронювати.
НАЗК попередило про можливі негативні наслідки для кадрової спроможності державних органів.
Три дні на скасування: що пропонують депутати
Проєкт постанови №16160 передбачає рекомендацію Кабміну протягом трьох календарних днів після набрання чинності парламентською постановою переглянути рішення від 13 жовтня.
Депутати пропонують скасувати урядову постанову, провести відкриті консультації з бізнес-асоціаціями та оприлюднити їхні результати.
Представників бізнесу також хочуть включити до складу Координаційного центру.
А самому Центру пропонують залишити лише дорадчі функції — без можливості самостійно впливати на критерії бронювання чи позбавлення підприємств критичного статусу.
Корецький відповів на побоювання щодо бронювання: правила обіцяють доопрацювати
Прем’єр-міністр Сергій Корецький 19 жовтня запевняє, що уряд планує остаточно доопрацювати зміни до системи бронювання протягом цього тижня.
За його словами, кількість бронювань і відстрочок швидко зростає, а окремі підприємства можуть використовувати критичний статус для необґрунтованого бронювання працівників.
Саме боротьбою з такими зловживаннями уряд пояснює необхідність перегляду правил. Прем’єр також наголосив, що підприємства, які справді забезпечують обороноздатність і життєдіяльність держави, не повинні побоюватися змін.
Це стосується й енергетики, для якої кадрова спроможність перед зимою має особливе значення.
Водночас Корецький визнав, що широких консультацій із бізнесом щодо запропонованих змін не проводили.
Саме проведення таких консультацій тепер вимагають автори проєкту №16160.
Отже, уряд говорить про боротьбу зі зловживаннями, а депутати — про ризик втрати працівників, без яких можуть зупинитися важливі підприємства.
Поки залишаються відкритими питання, які безпосередньо стосуються підприємств і працівників. Чи збережуть енергетики можливість бронювати необхідну кількість ремонтних бригад? Як працюватиме нова формула квот? Скільки часу Координаційний центр розглядатиме документи? І чи зможе його негативна рекомендація стати підставою для втрати критичного статусу?
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
