В Естонії підтвердили, що на їхнє прохання одну російську компанію було виключено із санкційного списку ЄС.
Як повідомляє "Європейська правда", про це у коментарі ERR заявила речниця представництва Естонії в Брюсселі Керстін Лепік.
Початковий проєкт пропозиції, поданий запропонований Європейською службою зовнішніх справ (EEAS), передбачав включення до санкційного списку 744 фізичних осіб та 827 юридичних осіб, проте у версії, узгодженій послами ЄС 7 жовтня, список скоротився на одну фізичну та одну юридичну особу.
"Так, ми просили виключити одну російську компанію та пов’язану з нею фізичну особу зі списку, що включає майже 1 600 фізичних осіб і компаній, який сьогодні був затверджений послами держав-членів у COREPER II", – відповіла Лепік.
За її словами, ця компанія постачає естонській компанії NPM Silmet матеріали, що "мають стратегічне значення для Європи".
"До європейських галузей, які залежать від NPM Silmet, належать виробники електромобілів і вітрових турбін, а також електронна, автомобільна та авіаційна галузі по всьому Європейському Союзі", – додала речниця.
Лепік вказала, що компанія NPM Silmet активно шукає альтернативні джерела постачання матеріалів, які вона імпортує з Росії.
"Естонія наступного року перегляне питання щодо включення цієї російської компанії та фізичної особи до санкційного списку", – запевнила Лепік.
Як повідомлялося, посли держав Європейського Союзу 7 жовтня погодили два нові пакети санкційних включень у межах режиму Євросоюзу щодо територіальної цілісності України, які міністри закордонних справ ЄС повинні формально затвердити на засіданні 12 жовтня. Це буде найбільший затверджений одночасно санкційний пакет, який містить 743 фізичних та 826 юридичних осіб, повʼязаних з військово-промисловим комплексом Росії.
Нагадаємо, 22 вересня Рада ЄС ухвалила рішення продовжити дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців, але вилучила зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана.
Деталі у статті "Торгівля санкціями та заручниками. Як ЄС ледь зберіг тиск на Путіна та хто підтримав Україну".