В Олиці спільною молитвою вшанували пам'ять українців і поляків, які загинули в роки Другої світової війни
11-07-2026 20:03
11 липня на Волині вшановують пам’ять загиблих у роки Другої світової війни. Спільна молитва українців і поляків відбулася на старому римо-католицькому кладовищі в місті Олика Луцького району.
Молилися за загиблими у протистояннях між українцями і поляками у 1943-1944-му роках, повідомляє Суспільне.
Як розповіла волинська історикиня Оксана Каліщук, ті події відбувалися на теренах нинішніх Волинської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської областей України, а також Люблінського, Підкарпатського і частково Малопольського воєводства Польщі.
Участь у пам’ятному заході взяли голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, перший заступник міністра культури України Іван Вербицький, міністр оборони Польщі Владіслав Косіняк-Камиш, тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасєвіч, а також духовенство і делегації з Республіки Польща, представники Православної церкви України та місцеві жителі.
Глава Міноборони Польщі виголосив вступне слово, зазначивши про необхідність взаєморозуміння української та польської сторін.
«З одного та іншого боку повинні бути відкритість, порозуміння і бажання показати, як та реальність мала вигляд, і як для нас важливо, щоб про це ніколи не забути. Не про помсту, а про пам’ять, не про ненависть, а про любов. Не про минуле, але про майбутнє. Про це сьогодні йдеться», – сказав політик.
На спільну молитву з 18 поляками на мотоциклах із різних міст Польщі приїхав Генріх Козак.
«Сьогодні молимося за жертв Волинської трагедії, щоб це було в свідомості польській, але щоб це не було предметом ненависті між двома народами. Маємо одного ворога – Росію. Це повинно нас об’єднувати. Історичні справи дуже важливі, але вони не повинні закривати бачення нашого майбутнього», – зазначив чоловік.
Як зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, Друга світова війна – від 1939 року і до завершення – принесла великий біль для обох народів: і для українців, і для поляків.
«Це були драматичні й трагічні дні, коли брат пішов проти брата. Але нас має єднати єдине, що ми зрозуміли помилки, які тоді робили, зрозуміли, що нам слід жити заради майбутнього. Говорячи про трагічні події на Волині в 43-му, ми говоримо про те, що ці події відбулися і їх треба пам’ятати. Але вони стануть для нас і символом того, що ми переможемо над власним минулим і перейдемо в майбутнє», – зазначив історик.
Серед учасників спільного молебню – 79-річна жителька Олики Ніна Безина.
«Ми прийшли шанувати пам’ять всіх тих, які лежать на цьому кладовищі. Тут лежать і поляки, є й українці, є й чехи. Прийшли віддати шану. Я не можу судити в тому, що це наша історія. Але прощати треба. І одні винуваті, і другі в чомусь неправі. Минуле лишити в минулому і жити далі», – зазначила волинянка.
Участь у жалобному богослужінні за жертвами Другої світової війни в Олиці взяли орієнтовно 200 людей, розповів начальник Луцького районного управління поліції Роман Яровий. Порушень правопорядку не було.
Що відомо про Волинську трагедію
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія – етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення і поляків, і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.
Молилися за загиблими у протистояннях між українцями і поляками у 1943-1944-му роках, повідомляє Суспільне.
Як розповіла волинська історикиня Оксана Каліщук, ті події відбувалися на теренах нинішніх Волинської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської областей України, а також Люблінського, Підкарпатського і частково Малопольського воєводства Польщі.
Участь у пам’ятному заході взяли голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, перший заступник міністра культури України Іван Вербицький, міністр оборони Польщі Владіслав Косіняк-Камиш, тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасєвіч, а також духовенство і делегації з Республіки Польща, представники Православної церкви України та місцеві жителі.
«З одного та іншого боку повинні бути відкритість, порозуміння і бажання показати, як та реальність мала вигляд, і як для нас важливо, щоб про це ніколи не забути. Не про помсту, а про пам’ять, не про ненависть, а про любов. Не про минуле, але про майбутнє. Про це сьогодні йдеться», – сказав політик.
«Сьогодні молимося за жертв Волинської трагедії, щоб це було в свідомості польській, але щоб це не було предметом ненависті між двома народами. Маємо одного ворога – Росію. Це повинно нас об’єднувати. Історичні справи дуже важливі, але вони не повинні закривати бачення нашого майбутнього», – зазначив чоловік.
Серед учасників спільного молебню – 79-річна жителька Олики Ніна Безина.
«Ми прийшли шанувати пам’ять всіх тих, які лежать на цьому кладовищі. Тут лежать і поляки, є й українці, є й чехи. Прийшли віддати шану. Я не можу судити в тому, що це наша історія. Але прощати треба. І одні винуваті, і другі в чомусь неправі. Минуле лишити в минулому і жити далі», – зазначила волинянка.
Що відомо про Волинську трагедію
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія – етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення і поляків, і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.
Источник:
Волинські Новини