В Україні досі не створили бібліотеку українського ВПК часів СРСР — Штілерман
В Україні досі не відкрили бібліотеку конструкторської документації українського військово-промислового комплексу часів СРСР для стратегічних підприємств, хоча відповідне доручення було надане керівництвом держави ще влітку 2024 року.
Про це в інтерв’ю проєкту «Хід Тузова» розповів головний конструктор та співвласник військово-промислової компанії Fire Point Денис Штілерман.
За його словами, відсутність доступу до цих документів змушує сучасних українських виробників витрачати ресурси на вирішення вже давно вивчених технічних завдань.
Продовження після реклами
«Ми винаходимо велосипед по кругу. Це дуже прикро. Якщо б це було зроблено, балістика вже б літала, але в нас пішла купа часу для того, щоб опанувати наприклад ливарні технології, також нам потрібне потім виготовлення твердопаливних двигунів та інше», — розповів Штілерман.
За словами керівника Fire Point, через відсутність доступу до архівів підприємству довелося створювати свої розробки повністю з нуля, не використовуючи напрацювання інших українських ракетників.
«Ми все зробили з нуля. Ми зробили клон S-300, але він повністю зроблений та побудований на інших рішеннях. Тобто він цілком композитний. От всі проводи — це не старі якісь гідропроводи, як в 48-й ракеті чи якісь газові проводи в 55-й. Це сучасні вентиляційні електричні двигуни з ШВП. І воно все зроблено для того, щоб працювати у сучасному світі», — зазначив головний конструктор.
Продовження після реклами
Він також детально описав, як саме команді довелося проводити реверс-інжиніринг радянського комплексу за відсутності офіційних креслень.
«У нас є С-300 у наявності, тобто reverse engineering, ми просто розбирали і могли подивитися, як все зроблено. Головне, що ми думали отримати — це аеродинамічні таблиці. Там видно, як вона керується, на яких швидкостях, які там зусилля, які там коефіцієнти керування, ну, тобто алгоритм керування. І всі аеродинамічні характеристики. Цього, на превеликий жаль, не було», — розповів керівник компанії.
Попри це, розробникам вдалося самостійно розв’язати проблему з розрахунками швидкості за допомогою комп’ютерного моделювання в програмі Enesis.
«Потім з’ясувалось, що дуже добре, що цього не було. Ми вирішили питання, до трьох махів в Enesis дуже гарно моделює всі аеродинамічні характеристики. Після трьох махів іде похибка, яка не унеможливлювала раніше підбір коефіцієнтів для швидкісних цілей. Зараз ми цю проблему вирішили і вміємо підбирати коефіцієнти. Це підтвердили польоти FP-7 на значно вищих швидкостях, ніж три махи», — підсумував Штілерман.
Говорячи про проєкт європейського протибалістичного захисту Фрея, Штілерман повідомив про завершення випробувань та виділив головні переваги української розробки перед західними аналогами. Українська ракета-перехоплювач має бойову частину вагою 150 кг, що є критично важливим для гарантованого знищення балістичних цілей.
Ми також писали, що українська балістична ракета FP-7 вже повністю готова до використання.
Завантаження…
Більше оперативних новин у Telegram Апострофа
Поділитись публікацією: