В Україні хочуть створити Національну експертну службу, об’єднати бази судових експертів та підвищити зарплати

В Україні пропонують комплексно перебудувати систему судово-експертної діяльності: створити єдину державну установу експертного забезпечення правосуддя, запровадити єдині підходи до підготовки й атестації експертів, об’єднати інформаційні бази, посилити професійне самоврядування та перевести частину процесів у цифровий формат. Відповідні зміни передбачені проєктом Закону №16097 «Про судово-експертну діяльність». Його автори пояснюють необхідність реформи фрагментованістю нинішньої системи, значним навантаженням на державних експертів і потребою наблизити українську судову експертизу до європейських стандартів.

В Україні працюють сім відомчих систем судової експертизи

У пояснювальній записці зазначається, що нині в Україні функціонують сім відомчих державних судово-експертних установ — у системах Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби та Державного бюро розслідувань.

Загалом ідеться про понад 40 юридичних осіб, кожна з яких має власні експертно-кваліфікаційні комісії, навчально-наукові бази, програми підготовки експертів, реєстри, методики та відомчі інструкції. Автор законопроєкту в пояснювальній записці називає такі експертні служби «кишеньковими».

За твердженням розробника, наслідком такої системи можуть бути ситуації, коли в одному судовому процесі суд отримує кілька висновків різних відомчих установ, які відрізняються між собою по суті, хоча кожен із них складений із дотриманням відповідних методик та інструкцій.

Близько 8 тисяч судових експертів: більшість працюють у державних установах

У пояснювальній записці вказано, що загальна кількість судових експертів в Україні становить близько 8 тисяч осіб.

Приблизно 7,5 тисячі з них належать до державних судово-експертних установ, причому близько третини цієї кількості становить адміністративно-управлінський корпус. Ще приблизно 500 осіб є приватними судовими експертами, які переважно забезпечують проведення експертних досліджень для сторони захисту та фізичних осіб.

Автори також звертають увагу на значне навантаження на державних експертів за окремими затребуваними напрямами та проблеми з організацією й оплатою їхньої праці.

У документі окремо зазначається, що Європейський суд з прав людини серед проблем, які можуть призводити до порушення розумного строку розгляду справ, називає надмірну тривалість проведення судових експертиз.

Для приватних експертів хочуть створити самоврядну організацію

У документі зазначається, що протягом останнього десятиліття активно розвивається діяльність експертів, які не працюють у державних установах, а також приватних компаній, що об’єднують експертів і фахівців із різних галузей знань.

У зв’язку з цим пропонується створити самоврядну організацію, яка представлятиме професійні інтереси приватних судових експертів перед державними органами, судами, органами місцевого самоврядування, підприємствами та установами.

Серед її завдань також названо захист професійних інтересів як приватних, так і державних експертів, інформування професійної спільноти про практику та проблемні питання судової експертизи і сприяння підвищенню кваліфікації фахівців.

Пропонують створити Національну експертну службу України

Ще однією проблемою автор законопроєкту називає відсутність єдиного державного органу, відповідального за формування державної політики у сфері судово-експертної діяльності.

У зв’язку з цим пропонується визначити такий орган, встановити його повноваження, а також запровадити єдині підходи до підготовки експертів, підвищення їхньої кваліфікації та контролю за діяльністю.

Для цього законопроєкт передбачає створення Національної експертної служби України. У пояснювальній записці зазначається, що такий підхід має також сприяти впровадженню європейського досвіду та створенню єдиного контактного центру у сфері судової експертизи.

Експертні бази хочуть об’єднати в одну систему

Метою законопроєкту визначено оптимізацію структури суб’єктів судово-експертної діяльності та створення нової моделі — єдиної державної установи експертного забезпечення правосуддя.

Серед запропонованих напрямів реформи:

• забезпечення законності, незалежності, об’єктивності та повноти експертних досліджень;
• підвищення оплати праці експертів у межах наявного бюджету за рахунок кадрової оптимізації;
• проведення досліджень відповідно до європейських стандартів ISO та акредитація лабораторій;
• створення єдиної центральної кваліфікаційної комісії;
• створення єдиного центру підготовки судових експертів;
• об’єднання всіх баз даних у єдину систему;
• діджиталізація процесу експертних досліджень та їх результатів;
• зменшення ризиків корупційних проявів і тиску з боку відомчих керівників.

Для приватних експертів пропонують модель COWORKING

Законопроєктом також передбачено створення моделі проведення досліджень для сторони захисту із залученням приватних судових експертів за системою COWORKING.

Як пояснюється в документі, йдеться про забезпечення приватних експертів роботою відповідно до загальних стандартів, а також вирішення проблем, пов’язаних із призначенням експертиз замовником та строками їх виконання.

Чому чинний закон хочуть замінити

Чинний Закон України «Про судову експертизу» був прийнятий ще 25 лютого 1994 року.

У пояснювальній записці наголошується, що практика його застосування підтвердила важливість окремого правового регулювання цієї сфери, однак нинішні норми, на думку розробника, потребують не лише уточнення, а й формування нових принципів роботи судових експертів.

Насамперед це стосується засад судово-експертної діяльності, статусу експертів та їхнього самоврядування.

Реформу обговорювали з експертами, слідчими, судами та адвокатами

У пояснювальній записці зазначено, що під час підготовки стратегії реформи проводилися обговорення з представниками державних і приватних експертних установ, слідчих підрозділів МВС, СБУ, НАБУ та ДБР, органів судової влади й адвокатури.

Також вивчався міжнародний досвід. Пропозиції та зауваження надходили, зокрема, від Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Інституту законодавства Верховної Ради України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Додаткових витрат із держбюджету не передбачають

У фінансово-економічному обґрунтуванні зазначається, що реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету.

Водночас передбачається можливість підвищення оплати праці експертів за рахунок оптимізації кадрів суб’єктів судово-експертної діяльності.

Які результати очікують від реформи

За задумом автора законопроєкту, його ухвалення має дозволити діджиталізувати процес проведення експертиз та їх результати, об’єднати бази даних, зменшити корупційні ризики та тиск з боку відомчих керівників, встановити єдиний системний підхід до роботи всіх учасників цієї сфери та визначити їхній правовий статус і межі повноважень.

Окремо планується врегулювати питання самоврядування судових експертів.

Нагадаємо, раніше у Верховній Раді зареєстрували законопроєкти № 16048 та № 16049 передбачають суттєве оновлення підходів до організації судово-експертної діяльності. Зокрема, пропонується скасувати чинну систему атестації, припинити ведення Державного реєстру атестованих судових експертів та змінити вимоги до допуску до професії: достатніми мають стати спеціальні знання і щонайменше п’ять років професійного стажу у відповідній сфері.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.