В Україні законодавчо закріплять заборону на виправдовування, заперечення та пропагування депортації
Державна політика України щодо захисту осіб, які зазнали депортації за національною ознакою, може отримати новий принциповий елемент. Профільний комітет Верховної Ради пропонує законодавчо закріпити, що держава не лише визнає депортації незаконними та злочинними, а й прямо засуджує будь-які спроби їх виправдовувати, заперечувати чи пропагувати.
Крім того, пропонується заборонити використання депортації як методу державної політики та будь-яку дискримінацію осіб за ознакою належності до депортованих груп. Такі зміни передбачає законопроєкт №15369, який Комітет Верховної Ради з питань прав людини рекомендував парламенту прийняти за основу.
Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт №15369 «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» щодо неприпустимості виправдовування, заперечення та пропагування депортації».
Що пропонує законопроєкт
Документ передбачає внесення змін до статті 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». Її пропонується доповнити новою нормою, відповідно до якої:
- Україна засуджує та не допускає виправдовування депортації;
- Україна засуджує та не допускає заперечення депортації;
- не допускається використання депортації як методу державної політики;
- не допускаються публічні заклики до депортації;
- не допускається будь-яка дискримінація за ознакою належності особи до депортованої групи.
У зв’язку з появою нової частини статті законопроєкт також передбачає технічну зміну нумерації наступних частин статті 3 Закону. Якщо документ буде ухвалено, він набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
Навіщо пропонуються зміни
Вказується, що чинний Закон уже визнає депортації народів, національних меншин та окремих осіб з місць постійного проживання на підставі рішень органів влади колишнього СРСР, союзних республік і Польської Республіки незаконними та злочинними актами, а відновлення прав депортованих осіб визначає одним із пріоритетних напрямів державної політики.
Водночас, на думку ініціаторів, чинна редакція Закону не містить окремо закріпленого принципу неприпустимості виправдовування чи заперечення депортації, закликів до її використання як інструменту державної політики або дискримінації людей через їхню належність до депортованої групи. Саме на усунення цієї прогалини й спрямований законопроєкт.
Якої мети очікують досягти
Метою законопроєкту є посилення державної політики у сфері відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, шляхом законодавчого закріплення принципу неприпустимості будь-яких форм підтримки, виправдовування чи заперечення депортації, а також дискримінації осіб, які належать до депортованих груп.
Автори також наголошують, що реалізація запропонованих змін не потребуватиме додаткових видатків із державного чи місцевих бюджетів. Очікується, що ухвалення закону сприятиме посиленню державних гарантій захисту прав депортованих осіб та їхніх нащадків, утвердженню поваги до пам’яті жертв депортацій, недопущенню виправдовування чи популяризації практик примусового переселення за національною ознакою, а також запобіганню дискримінації представників депортованих груп.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
