Від гончарної майстерні до храму: трипільське поселення відтворили у VR

Про це повідомляє Zaxid.net.

Трипільська культура існувала приблизно від 5400 до 2700 років до нашої ери. Її носії населяли території сучасних України, Молдови та Румунії. Вони жили задовго до появи єгипетських пірамід, Стоунхенджа та Стародавнього Риму, займалися землеробством, розвивали ремесла й створювали характерну мальовану кераміку.

Трипільці організовували простір для життя великих громад. У деяких поселеннях будинки розташовували рядами або концентричними овалами, залишаючи всередині відкриті простори.

Окремі трипільські поселення, які археологи називають протомістами, мали значні розміри. Одне поселення могло мати до 15 тис. мешканців і 3 тис. будинків, які загалом укладалися в овальну форму довкола центрального майдану.

Будинки споруджували з дерева, глини та інших доступних природних матеріалів. Стіни обмазували глиною, а поверхні могли білувати або розписувати. Археологічні дослідження свідчать, що деякі споруди мали два поверхи. У житлі мешканці готували їжу, зберігали запаси та виготовляли необхідні речі. Поруч могли бути господарські зони, де тримали інвентар і виконували повсякденну роботу.

У VR-виставці можна побачити реконструйоване трипільське поселення з житловими й господарськими спорудами, майстернею гончаря та сакральною зоною. Віртуальний простір допомагає уявити, як могло виглядати середовище, у якому жили, працювали та взаємодіяли давні люди.

У віртуальній експозиції відтворено сцени обробітку землі, вирощування зерна, приготування їжі та випікання хліба. Вони показують, скільки праці потребувало забезпечення щоденних потреб давньої громади.

Трипільці відомі насамперед своєю керамікою. Вони виготовляли горщики, миски та інші посудини, часто прикрашені орнаментами й розписами. Такі вироби використовували в побуті, а деякі могли мати особливе обрядове значення.

Про духовний світ трипільців дослідники дізнаються передусім завдяки археологічним знахідкам. Це фігурки людей і тварин, орнаментована кераміка, незвичайні предмети та сліди використання окремих споруд у ритуальних цілях.

Частину таких знахідок пов’язують із символікою родючості, природними циклами й уявленнями про навколишній світ. Проте писемних джерел, які безпосередньо пояснювали б вірування трипільців, не збереглося. Тому сучасні інтерпретації ґрунтуються на археологічних даних і залишають простір для наукових дискусій.

Сакральна зона, відтворена у VR-виставці, допомагає ознайомитися з можливими проявами духовного життя давніх спільнот і побачити предмети, які могли відігравати особливу роль у їхній культурі.

іртуальна виставка «Україна. Світ Трипілля» об’єднує вісім тематичних напрямків: географію, хліборобство, ремесла, житло, сакральний світ, господарство, суспільство та спадщину.

Для експозиції оцифрували предмети з колекцій Національного музею історії України, Київського обласного археологічного музею та Музею історії міста Києва. Серед них – кераміка, антропоморфна й зооморфна пластика, знаряддя праці та предмети побуту.

Проект дає змогу не лише роздивитися археологічні артефакти, а й у віртуальному просторі дослідити реконструйоване поселення та дізнатися більше про щоденне життя його мешканців.