Для читача, який живе в країні, що щодня зазнає ударів безпілотників і ракет, картини суданської війни можуть видатися знайомими: знеструмлені міста, зруйновані лікарні, ринки, що перетворюються на цвинтарі, та літаки, які кружляють над житловими кварталами, скидаючи некеровані боєприпаси.
Однак у Судані бомбардування не обмежуються сучасними дронами. Тут знову з'явився один із найпримітивніших та найменш вибіркових методів ведення війни — так звані hordóbomb (барельні бомби), які скидають із військово-транспортних літаків Антонова.
Місцеві джерела та суданські правозахисні організації повідомляють, що літаки Повітряних сил Судану завдали ударів по районах у Північному Кордофані, зокрема по Джебра-еш-Шейх, Ум-Дібів та Аль-Зараф. Для атак використовувалися контейнери або бочки, начинені вибухівкою та уламками. За даними місцевої влади, це призвело до загибелі та поранення цивільних осіб, а також до масового падежу худоби, яка є головним джерелом існування для місцевого населення.
Наразі неможливо незалежно перевірити всі деталі нещодавніх атак або встановити точний тип боєприпасів без польового дослідження їхніх уламків. Проте ці звинувачення відповідають уже задокументованим фактам використання суданською авіацією літаків Антонова для скидання некерованих снарядів на цивільні об'єкти.
Бомби без систем наведення
У своїй доповіді щодо ситуації в Південному Кордофані та Блакитному Нілі правозахисна організація Human Rights Watch задокументувала виявлення уламків hordóbomb поблизу місць бомбардувань. Правозахисники зазначили, що урядові сили використовували літаки Антонова для скидання кустарних боєприпасів, які в принципі не здатні точно уражати конкретні військові цілі.
Організація описує hordóbomb як великі контейнери, заповнені вибухівкою, цвяхами та шматками металу, які просто виштовхують із літака під час польоту на великій висоті. Ці боєприпаси не мають жодної системи наведення, тому місце їхнього падіння залежить від таких факторів, як швидкість літака, вітер та висота, а не від точного рішення екіпажу.
Human Rights Watch дійшла висновку, що урядові авіаудари в Південному Кордофані та Блакитному Нілі уражали села, будинки, ферми та ринки, внаслідок чого загинули та зазнали поранень десятки мирних жителів. Організація закликала до незалежного міжнародного розслідування та запровадження санкцій проти осіб, відповідальних за продовження цих невибіркових атак.
Небезпека такого методу ведення війни є особливо критичною у густонаселених містах та на ринках. У грудні 2024 року агентство Reuters, посилаючись на юристів та правозахисників, повідомило, що щонайменше вісім hordóbomb влучили в ринок у місті Кабкабія в Північному Дарфурі. Внаслідок цього загинули понад сто осіб, ще сотні дістали поранення. Міжнародна амністія (Amnesty International) кваліфікувала атаку на ринок у Кабкабії як ймовірний воєнний злочин, заявивши, що збройні сили Судану вбили десятки цивільних під час рейду на багатолюдний ринок, та закликала до незалежного розслідування і притягнення винних до відповідальності.
Ескалація у повітрі заради повернення територій
Повітряні бомбардування не були другорядним елементом цієї війни. У жовтні 2024 року агентство Reuters зазначало, що армія інтенсифікувала авіаудари, намагаючись повернути території, втрачені під час боїв із Силами швидкого реагування (RSF). Активісти та медики повідомляли про загибель десятків цивільних осіб внаслідок розрізнених атак лише протягом одного тижня.
Збройні сили Судану мають повну перевагу в повітрі порівняно з RSF, проте в деяких районах вони покладаються на застарілі транспортні літаки та некеровані боєприпаси, водночас використовуючи сучасні безпілотники, отримані від зовнішніх донорів.
У січні 2025 року Міністерство фінансів США запровадило санкції проти командувача суданської армії Абделя Фаттаха аль-Burhan`а. У відомстві заявили, що під його керівництвом збройні сили здійснювали смертоносні атаки на цивільне населення, зокрема авіаудари по школах, ринках і лікарнях. Армію також звинуватили у блокуванні гуманітарної допомоги та використанні голоду як методу ведення війни.
У травні 2025 року Державний департамент США оголосив про висновок, згідно з яким уряд Судану застосовував хімічну зброю протягом 2024 року, та запровадив проти нього обмеження відповідно до Закону про контроль за хімічною та біологічною зброєю та знищення її військового потенціалу. Ці заходи охоплювали обмеження на американський експорт та державні кредитні лінії, за винятком постачання продовольства та гуманітарної допомоги.
Повернення ісламістів через війну
Суданська армія веде цю війну не наодинці. До неї приєдналися озброєні угруповання, пов'язані з Суданським ісламським рухом та мережами колишнього режиму Омара al-Bashir`а.
Найбільш помітним серед цих формувань є батальйон «Аль-Бараа бін Малік». Він брав активну участь у боях за Хартум, Гезіру та інші регіони. Його бійці з'являлися у пропагандистських відеороликах під релігійними гаслами, позиціонуючи війну як ідеологічну битву.
У вересні 2025 року Міністерство фінансів США наклало санкції на цей батальйон, назвавши його озброєним ісламістським суб'єктом, залученим у війну та пов'язаним з Іраном. За даними міністерства, батальйон направив на фронт понад 20 000 бійців, які використовували зброю та проходили підготовку, надану Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) Ірану. Їх також звинуватили у здійсненні свавільних арештів, катуваннях та позасудових стратах.
Reuters зазначає, що понад 5 000 бійців, пов'язаних з ісламістським крилом, брали участь у бойових діях на боці армії. Ісламський рух, який правив Суданом за часів аль-Bashir`а, прагне відновити свій політичний вплив через підтримку військового істеблішменту.
Туреччина: сучасні літаки над старою війною
Турецька підтримка найчіткіше простежується в секторі безпілотної авіації.
Міжнародні звіти вказують на отримання суданською армією безпілотників турецького виробництва типу Bayraktar, зокрема важких дронів Akinci, які здатні нести керовані боєприпаси та здійснювати польоти на великі відстані.
У лютому 2026 року агентство Reuters верифікувало супутникові знімки, які зафіксували безпілотник Bayraktar Akinci на єгипетському аеродромі Східний Увейнат поблизу суданського кордону.
Агентство зазначило, що розгортання цього передового турецького безпілотника на півдні Єгипту підвищило ставки у війні. З'явилися повідомлення про використання єгипетських баз для надання технічної та логістичної підтримки суданській армії. Каїр офіційно не заявляв про завдання ударів усередині Судану і раніше заперечував пряме військове втручання.
У ширшій оцінці Reuters зазначає, що суданська армія користується підтримкою різного ступеня з боку Єгипту, Туреччини, Саудівської Аравії та Катару, проте характер цієї допомоги неоднаковий. Якщо Туреччина пов'язана з постачанням військових технологій та безпілотників, то роль Єгипту виявляється в політичній, логістичній та військовій підтримці. Водночас саудівська та катарська допомога має більш різноплановий характер і є менш очевидною у відкритих джерелах.
