На фронті вираз «чужих немає» — це не просто гасло, а залізне правило виживання. Підтвердженням цього стала історія порятунку військовослужбовця суміжного підрозділу Валентина Галайка (позивний «Галкін»), у якій ключову роль відіграли бійці та особисто командир 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади полковник Ігор Бурдейний.
Пише Голос-Інфо
Військовослужбовець Збройних Сил України Валентин Галайко захищає державу вже чотири роки. Під час виконання чергового бойового завдання його підрозділ потрапив під щільний ворожий удар, а позиція воїна була повністю зруйнована.
Отримавши поранення, Валентин майже дві доби перебував під безперервними артилерійськими обстрілами та атаками російських дронів, виборюючи власне життя. Зрештою йому вдалося дістатися до передових позицій сусіднього підрозділу — закарпатських штурмовиків 128-ї бригади.
Через надскладну оперативну обстановку на ділянці фронту евакуація була неможливою. Протягом наступних двох місяців боєць із позивним «Галкін» залишався на передовій пліч-о-пліч із штурмовиками 128-ї ОГШБр. Він не просто вистояв разом із ними, а став для підрозділу повністю своїм.
Увесь цей час удома на Валентина чекала мати — Вікторія Василівна Галайко. Жінка зізнається, що в якийсь момент через тривалу відсутність зв’язку та перебування сина на лінії вогню вона майже втратила надію на те, що він живий, і що його вдасться повернути з фронту.
Ситуація змінилася, коли родині вдалося вийти на зв’язок із командиром 128-ї бригади полковником Ігорем Бурдейним.
«Слава Богу, що ми знайшли таку велику людину, як Ігор Бурдейний. Він пообіцяв мені врятувати та евакуювати мого сина при першій же можливості. І він це зробив», — ділиться матір врятованого бійця.
Щойно з’явилося найменше тактичне вікно, закарпатські штурмовики провели складну евакуаційну операцію та вивезли пораненого військовослужбовця суміжної бригади з передової в тил.
Зараз Валентин Галайко перебуває під наглядом лікарів та отримує необхідну допомогу через набуту інвалідність. Зв’язок із бойовими побратимами, які стали для нього рідними, не перервався й після госпіталізації. Нещодавно бійці 128-ї ОГШБр особисто провідали «Галкіна» у медичному закладі та передали йому символічні подарунки від командира бригади.
Родина військовослужбовця висловлює вдячність полковнику Бурдейному та сподівається на реакцію з боку держави. Мати захисника переконана, що і її син, який отримав інвалідність під час захисту Батьківщини, і командир-полковник, який організував порятунок бійця, заслуговують на державні ордени та найвищі нагороди України.
Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб, Телеграм, Фейсбук та Інстаграм.
