«VIP-виняток» для топпосадовців: Комітет Ради підтримав реформу ВАКС попри застереження
Середня тривалість розгляду кримінальних проваджень у ВАКС сягнула 492 днів, а нерозглянуті справи роками накопичуються на столах суддів. Аби розвантажити суд, Кабмін на виконання Дорожньої карти з верховенства права подав законопроєкт № 16043. Задум простий: цивільні та адміністративні позови про стягнення необґрунтованих активів має розглядати один суддя.
Законопроєкт підготовлено в межах переговорного Кластеру 1 «Основи процесу вступу до ЄС». Дорожня карта з верховенства права передбачає законодавчі зміни для забезпечення одноособового розгляду цивільних та адміністративних справ, підсудних ВАКС, аби вивільнити ресурс суддів для розгляду топкриміналу.
За даними НАЗК та судової статистики, через необхідність постійного формування колегій із трьох суддів для цивільної конфіскації та санкційних позовів, у суді накопичилися сотні нерозглянутих кримінальних проваджень, а середній строк розгляду кримінальної справи перевалив за півтора року.
Суть урядових змін: одноособовий розгляд і «VIP-список»
Законопроєкт № 16043 пропонує відмовитися від безальтернативного колегіального складу суду.
Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави за загальним правилом розглядатиме суддя ВАКС одноособово.
Виняток передбачений для топпосадовців. Колегіальний розгляд у складі трьох суддів зберігається лише за клопотанням відповідача, якщо він належить до вичерпного переліку посадовців.
Суд в ухвалі про відкриття провадження зобов’язаний роз’яснити VIP-відповідачу право на клопотання про колегію. Таке клопотання має бути подане строго до початку розгляду справи по суті (на стадії підготовчого засідання), інакше воно залишається без розгляду.
До пріоритетного списку осіб, яким залишили право на потрійний судовий контроль, уряд відніс: Експрезидента України, народних депутатів, Прем’єр-міністра, членів Кабміну, Секретаря РНБО, Генпрокурора, очільників САП, СБУ, ДБР, НАБУ, НАЗК, АМКУ, НБУ, Рахункової палати, ФДМУ, ЦВК, Омбудсмана, суддів КСУ, Голову Верховного Суду та Голову ВРП.
У санкційних справах проєкт скасовує обов’язковий колегіальний розгляд без такого спеціального винятку.
Чому експерти побачили проблему з рівністю перед судом
Саме створення переліку посадовців із «привілейованим» процесуальним статусом викликало критику з боку Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) Верховної Ради та Дослідницької служби.
Запропоновані зміни встановлюють неоднаковий процесуальний режим залежно від посади відповідача. Якщо посадовець із переліку може вимагати колегію з трьох суддів, то пересічний держслужбовець, мер чи бізнесмен у такій самій справі позбавлений такого права. Це суперечить частині першій статті 24 та частині другій статті 129 Конституції України.
Конституційний Суд України у рішенні № 11-рп/2012 чітко вказав, що рівність учасників судового процесу передбачає єдиний правовий режим реалізації процесуальних прав. Аналогічна позиція зафіксована у рішенні ЄСПЛ у справі «Салов проти України».
Посада відповідача сама по собі не означає більшої складності справи. Складність визначається обсягом доказів та кількістю учасників, а не наявністю високого кабінету.
Вердикт Комітету та ціна питання для бюджету
Попри висловлені зауваження, 30 вересня 2026 року Комітет Верховної Ради з питань правової політики ухватив висновок щодо проєкту № 16043.
Комітет рекомендував парламенту включити законопроєкт до порядку денного та прийняти його в першому читанні за основу. Водночас депутати запропонували застосувати процедуру частини першої статті 116 Регламенту ВРУ, щоб суттєво доопрацювати та усунути суперечності під час підготовки до другого читання.
Головний аргумент на користь ухвалення проєкту викладено у спеціальному листі Прем’єр-міністра України: прийняття цього закону є критично важливим для збереження макрофінансової стабільності та отримання фінансової допомоги від Європейського Союзу.
Пошук процесуального компромісу
Законопроєкт № 16043 опинився на перетині двох потреб: вимоги Брюсселя розвантажити ВАКС задля швидших вироків у корупційних справах та обов’язку дотримуватися Конституції України.
Перехід до одноособового розгляду цивільної конфіскації та санкцій є обґрунтованим кроком, який відповідає європейській практиці. Однак спроба поділити відповідачів на «звичайних» та «VIP» створює можливий ризик скасування рішень у Конституційному Суді чи встановлення ЄСПЛ порушення Конвенції.
Під час підготовки до другого читання законодавцям можливо доведеться відмовитися від посадового привілею, зробивши правило одноособового розгляду єдиним для всіх, або прив’язати право на колегію до об’єктивної складності справи та ціни позову, а не до назви посади відповідача.
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER и WhatsApp, страницу в Facebook, в Instagram и в Х, чтобы быть в курсе самых важных событий.
