Виплати військовим від громад і держави не завжди доходять до тих, хто їх найбільше потребує: поранений офіцер, який пройшов російський полон, понад пів року не може отримати належні йому понад 5 мільйонів гривень. Його історію описав майор запасу Валентин Ковальський у матеріалі, опублікованому «КиївВладою».
Лейтенант Артем Тихонський склав присягу 10 січня 2022 року, а вже наприкінці лютого зустрів повномасштабне вторгнення на передових позиціях. Під час боїв за Волноваху, захищаючи приміщення районної держадміністрації, він зазнав тяжких травм: закрита травма грудної клітки з переломом хребця, численні черепно-мозкові травми та транзиторна ішемічна атака. У важкому стані офіцер потрапив у російський полон.
Від полону до справи про дезертирство
Позаду лишилися місяці нелюдських умов і катувань — у сумнозвісній Оленівці, таборах Горлівки, Тореза та далекого Бійська в Алтайському краї РФ. Додому Артем Тихонський повернувся 30 грудня 2024 року — під час чергового обміну полоненими. Однак замість реабілітації і виплат на нього чекав новий фронт — бюрократичний.
Ще в полоні, за словами офіцера, ситуація обернулася проти нього: після повернення з'ясувалося, що проти лейтенанта порушили справу про самовільне залишення частини. Командування Сил тероборони заявило, що 24 лютого 2022 року Тихонський нібито без дозволу пішов до цивільної лікарні й не повернувся. Офіцер спростовує: йому стало зле, і командир сам наказав іти до лікарні, а 26 лютого через швидку окупацію міста зв'язок із частиною було втрачено.
Державне бюро розслідувань вивчило обставини й закрило провадження через відсутність складу злочину. Далі командування почало серію оскаржень: Шевченківський районний суд Дніпра відхилив скаргу військової частини, Вінницький окружний адмінсуд скасував наказ командира про результати службового розслідування, а Сьомий апеляційний адмінсуд залишив це рішення без змін. Крапку поставив Верховний Суд: ухвалою від 11 березня 2026 року він повернув касаційну скаргу військовій частині як необґрунтовану.
Виплати зняли «заднім числом»
Перемога в судах не повернула офіцеру належні гарантії. Його поновили на службі автоматично, але 5 лютого 2026 року командир військової частини видав наказ — призупинити виплату грошового забезпечення, причому «заднім числом» — з 7 січня 2026 року. Підставою назвали тривале перебування на лікуванні (понад чотири місяці) та нібито відсутність висновку військово-лікарської комісії про потребу в довготривалому лікуванні.
Для Тихонського це означало втрату єдиного джерела існування. Він — внутрішньо переміщена особа, все майно родини залишилося в окупованій Волновасі. Без заощаджень і сторонньої допомоги офіцер лишився без коштів навіть на ліки. Медичні документи зафіксували цілий комплекс діагнозів: посттравматичний стресовий розлад, консолідований перелом тіла Th8 хребця, наслідки черепно-мозкової травми, гіпертонічну хворобу III стадії, церебральний атеросклероз і вперше виявлений цукровий діабет 1 типу. Постановою ВЛК від 23 липня 2026 року лейтенанту призначили тривале лікування терміном на 60 календарних днів.
Вимоги омбудсмана та ВСП — «не указ»
Справа давно вийшла за межі конфлікту в одній частині. Ще на початку 2026 року, після звернення народного депутата Тараса Тарасенка, Офіс військового омбудсмана провів перевірку й зафіксував грубе порушення прав військовослужбовця. 20 березня 2026 року перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков направив командувачу сил тероборони генерал-майору Ігорю Плахуті офіційну вимогу № 4302/2026 — поновити грошове забезпечення і притягнути винних до відповідальності. Закон зобов'язує розглянути її за 10 днів, проте реакції не було.
Свою перевірку провела і Головне управління військової служби правопорядку. У липневому зверненні полковник Роман Литвин (ГУ ВСП) вимагав виплатити Тихонському недоотримане грошове забезпечення та забезпечити речовим і продовольчим майном за весь час безпідставного призупинення виплат. Станом на кінець серпня 2026 року жодна з вимог так і не була виконана.
Що робити, якщо не виплачують грошове забезпечення
Юристи радять військовослужбовцям, які опинилися в подібній ситуації, діяти поетапно. Спочатку — подати рапорт командиру військової частини з вимогою поновити виплати та нарахувати заборгованість, вказавши підстави (зокрема висновок ВЛК про потребу в лікуванні). Якщо реакції немає протягом встановленого строку — письмово звернутися до військової служби правопорядку та Офісу військового омбудсмана. Паралельно рішення командування можна оскаржити в адміністративному суді.
Для звернень знадобляться: військовий квиток, витяги з наказів про службу та призупинення виплат, висновки ВЛК, медичні довідки і копії поданих рапортів. Як показує історія Тихонського, навіть виграні суди не гарантують виконання — тоді залишається фіксувати бездіяльність посадових осіб і вимагати притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
«Це не поодинокий випадок, а цинічна схема, — каже лейтенант Тихонський. — Виплати отримали лише ті, чиї родичі встигли пробити паперову стіну, поки боєць був у полоні. Решта мусить судитися. Але навіть після виграних судів командування ТрО просто плює на такі рішення».
Раніше Politeka повідомляла, виплати для військових при звільненні: КСУ скасував 3-місячний строк на оскарження.
Також Politeka повідомляла, грошова допомога в Донецькій області: хто та як може отримати виплати.